"Використання зброї впливає на клімат". Історія кліматологині Світлани Краковської увійшла до музею "Голоси Мирних"

Перед Україною стоїть багато викликів, сказала Краковська
Фото: akhmetovfoundation.org

Навіть коли Херсон опинився під окупацією, українські кліматологи не припинили своєї роботи. Вони й далі вимірювали температуру, фіксувати зміни довкілля й документувати наслідки війни для природи, щодня ризикуючи життям. Про вплив війни на клімат розповіла кліматологиня, учасниця IPCC і членкиня Національної академії наук США Світлана Краковська музею "Голоси Мирних", повідомив сайт Фонду Ріната Ахметова.

"Я дуже добре пам'ятаю Херсон. Там є Херсонський гідрометеорологічний технікум, і я на Facebook слідкувала за ними: вони щодня викладали виміри своїх метеорологічних показників і завершували свій допис словами “Херсон – це Україна”, перебуваючи в окупації", – розповіла Краковська.

За словами кліматологині, через війну Україна втратила багато видатних науковців, і ці втрати впливають на розвиток країни й наукової спільноти.

"Я бачила тих студентів, які закінчували той самий гідромеханічний факультет і могли б стати нашою зміною, їх уже нема. Вони пішли захищати нас, і це дуже болить", – сказала вона.

Науковиця наголосила, що перед Україною стоїть багато викликів. Один із них – усунення наслідків використання зброї, що має безпосередній вплив на довкілля. 

"Використання зброї впливає на клімат. Певні речовини потрапляють в атмосферу, забруднюють її, є парниковими газами й виснажують наш загальний карбоновий бюджет. Карбоновий бюджет – це те, що нам залишилося, щоб не перевищити межу у два градуси. Одна справа, коли трапляються природні катаклізми, а зовсім інша, коли агресор навмисно скидає бомби, завалює нас і виникають пожежі", – пояснила Краковська.

Подивитися історію кліматологині Краковської можна на порталі музею за посиланням.

Контекст:

Колекція музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова нараховує понад 140 тис. історій про війну. Це найбільша у світі колекція свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України. Розкажіть і свою історію на порталі музею або за номером гарячої лінії 0 (800) 509 001.