Значну частину кібератак на свої об'єкти Україна відбиває. Просто цього не афішують – експерт із кібербезпеки Дубов
В Україні за 10-бальною шкалою важливі об'єкти інфраструктури захищені від кібератак балів на сім, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" експерт із кібербезпеки, завідувач відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Дубов.
"Вірус-здирник", який поширюється у світі, не несе загрози стратегічно важливим об'єктам інфраструктури України, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" експерт із кібербезпеки, завідувач відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Дубов.
"Нинішня кібератака критично важливій інфраструктурі України не загрожує. Це "вірус-здирник", який орієнтований на приватних осіб і окремі компанії, а не стратегічні об'єкти держави. Згадайте кібератаку на "Прикарпаттяобленерго" в Івано-Франківській області наприкінці 2015 року чи атаку на Мінфін і Держказначейство у 2016 році. Ось там ішла цілеспрямована атака на конкретний об'єкт", – зазначив Дубов.
За його словами, в Україні не поширюють інформації про відбиті кібератаки.
"В Україні за 10-бальною шкалою важливі об'єкти захищені від кібератак балів на сім. Незважаючи на гадане відчуття, що ми інформаційно не захищені, значну частину кібератак на свої об'єкти Україна відбиває. Просто цього не афішують. Якщо говорити про серйозні великі атаки, коли ціль – конкретний об'єкт, то це дуже дорога операція, за якою найчастіше стоїть інша держава. Ну якому злочинцеві цікаво атакувати "Прикарпаттяобленерго", якщо грошей на цьому не заробиш? До речі, уже відомо, що за кібератакою на "Прикарпаттяобленерго" стояло угруповання, пов'язане з Генштабом РФ", – підкреслив співрозмовник.
Він наголосив, що для посилення ролі держави у гарантуванні кібербезпеки стратегічних об'єктів необхідно подати зміни до чинного законодавства.
"Наскільки, у принципі, захищені стратегічні об'єкти України? Держава намагається в цьому напрямку щось робити, але за законом відповідальність за безпеку об'єктів лежить на власнику. Є ідея посилити роль держави в кіберзахисті об'єктів критично важливої інфраструктури (ядерних енергетичних об'єктів, теплостанцій тощо), але для цього необхідно скоригувати поточне законодавство", – резюмував Дубов.
Творці вірусу, який заразив комп'ютери у 150 країнах світу, вимагали від своїх жертв викупу в розмірі $300 у біткоінах для розблокування системи. Якщо гроші не надходили на web-гаманець у визначений термін, сума викупу зростала до $600.
13 травня британське видання The Telegraph повідомило, що до поширення "вірусу-здирника" WannaCry, що уразив тисячі комп'ютерів у всьому світі, може бути причетне угруповання кібершахраїв, пов'язане з Росією.
Цього ж дня один із фахівців із кібербезпеки зумів зупинити поширення вірусу, змінивши його код.
У Microsoft заявили, що захист від "вірусу-здирника" вже розроблено.
14 травня в Європолі заявили, що вірус уразив понад 100 тис. організацій у 150 країнах.
15 травня президент компанії Microsoft Бред Сміт заявив, що програмний код вірусу має фрагменти, отримані з комп'ютерних програм Агентства національної безпеки США.