Фесенко: На Донбасі реалізовують не придністровський, а абхазький сценарій
Москва має намір заморозити конфлікт на Донбасі так само, як це відбулося в Абхазії, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог Володимир Фесенко.
Наразі практично неможливо змінити ситуацію, що склалася через блокаду окупованих територій Донецької та Луганської областей. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи реєстрацію у Верховній Раді законопроекту про припинення економічної блокади окупованого Донбасу.
"Унаслідок блокади Донбасу Україна дійсно зазнала економічних втрат. У цьому немає жодного сумніву. Це підтверджують як наші, так і зарубіжні економісти. Є різні оцінки, але в середньому вказують, що ми втратили приблизно 1% ВВП. Тобто втрат зазнав не тільки Ахметов (бізнесмен Рінат Ахметов. – "ГОРДОН"), але й українська економіка. Частина металу, яку виробляли на окупованій території, але продавали через Україну, давала певні податкові відрахування в наш бюджет. А тепер – ні. До того ж, ми змушені купувати вугілля за вищою ціною у тих же США чи РФ. Утрат багато – як прямих, так і непрямих. І переграти ситуацію практично неможливо, хай які законопроекти реєструватимуть", – зазначив Фесенко.
За його словами, Москва має намір реалізувати ініціативу помічника президента РФ Владислава Суркова, яка передбачає політичне замороження конфлікту на Донбасі.
"Наскільки я розумію, обов'язковою умовою для зняття блокади є повернення української юрисдикції підприємствам, які "націоналізували" у "ДНР" і "ЛНР". І українські закони цього питання не розв'язують. Його розв'язують у Москві і частково в Донецьку та Луганську. На поступки ніхто не збирається йти. До того ж, тут мова йде про бізнес-інтереси Курченка (український бізнесмен-утікач Сергій Курченко. – "ГОРДОН") та його покровителів у РФ. За наявними даними російських джерел, із подання Суркова взято курс на політичне замороження конфлікту на Донбасі. Водночас війна малої інтенсивності триватиме. І цей курс не змінюватимуть як мінімум до президентських виборів в Україні. Кремль хоче дочекатися зміни влади в нашій країні", – підкреслив політолог.
Він акцентував на тому, що РФ намагається повторити на сході України абхазький сценарій.
"На Донбасі реалізовують не придністровський, а абхазький сценарій. У Придністров'я налагоджені активні і дуже широкі економічні відносини з Молдовою. Придністровську продукцію під прапором Молдови продають у ЄС. Там немає жодної торгової блокади. Більше ніж половина цієї продукції йде на експорт саме в ЄС, а не в Росію. Тобто говорити про придністровський сценарій на Донбасі некоректно", – резюмував Фесенко.
26 грудня 2016 року ветерани добробатів оголосили про початок блокади "ЛДНР", вимагаючи звільнення заручників. У зв'язку з цим Україна перестала отримувати вугілля та інші товари з окупованих територій.
27 лютого ватажки "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький пригрозили ввести "зовнішнє управління" на українських підприємствах, що працюють на окупованих територіях, якщо товарної блокади не знімуть до 1 березня. Протягом наступних кількох днів бойовики захопили понад 40 підприємств української юрисдикції.
15 березня Рада національної безпеки України ухвалила рішення про тимчасове повне призупининення транспортного сполучення з окупованими територіями Донецької і Луганської областей, за винятком гуманітарних вантажів.
13 червня штаб блокади торгівлі з окупантами оголосив про мобілізацію активістів для початку активної фази другого етапу блокади. У штабі зазначили, що 26 травня поставили уряду ультиматум, однак вимог протестувальників не задовольнили. Активісти вимагають "негайного ухвалення урядом постанови про заборону закупівлі російського вугілля, а також початку процесу націоналізації російського бізнесу на території України".
29 серпня народний депутат від фракції "Самопоміч" Семен Семенченко в ефірі каналу ZIK заявив, що активісти переходять до другого етапу блокади. Зокрема, вони вимагали, щоб бізнесмен Рінат Ахметов припинив фінансувати терористів. Також активісти закликали "покласти край несправедливим тарифам "Роттердам плюс".