Горбулін: Якщо Путін і Трамп обговорювали Україну, яким є найгірший сценарій? Якщо відкинути домисли, залишається обмежений набір проблем

У разі реалізації найгірших сценаріїв для України, які можуть відбутися після зустрічі президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним у Гельсінкі, українцям потрібно навчитися самостійно вирішувати власні проблеми. Таку думку в статті для ZN.UA, опублікованій 10 серпня, висловив екс-директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Петра Порошенка Володимир Горбулін.

"Навіть якщо гіпотетично уявити, що Путін і Трамп обговорювали під час своєї двогодинної зустрічі Україну (втім, є великі сумніви, що Трамп справді добре розуміє всі нюанси ситуації в Україні і не став би приймати рішення щодо таких вузькоспеціалізованих питань, як "референдум в Україні", без консультацій із фахівцями), яким є найгірший із можливих сценаріїв для нас? Якщо відкинути найбільш неймовірні і вже дезавуйовані домисли (на кшталт історії з референдумом, проти чого вже виступили і Білий дім, і Держдепартамент США, і українське МЗС), то залишається лише обмежений набір проблем", – написав Горбулін.

За його словами, цей набір з'являється на порядку денному із завидною регулярністю.

"Припинення тиску на РФ і, навпаки, посилення тиску на Україну в частині імплементації політичної частини Мінських угод; зняття відповідальності з Росії за анексію Криму; відмова Україні в підтримці європейської і євроатлантичної інтеграції, у тому числі, врізання зовнішньої допомоги – економічної та військової; введення миротворчої місії ООН за російською формулою тощо. Також сюди можна додати досить загальне питання "розрядки" між Вашингтоном і Кремлем. Навіть не зближення, а припинення ескалації конфронтації. А частиною її може стати пошук рішень для проблемних регіонів на кшталт Сирії або України", – продовжив Горбулін.

Він підкреслив, що навіть у разі цих сценаріїв, в українців має виникнути головне питання: а що нам робити в такій ситуації?

"Більше того, казав і кажу: треба припинити мислити категоріями "а що як…?" (знімуть санкції, змінять курс, підуть на угоду),  давайте виходити з того, що найгірше вже сталося, і ми сам на сам із Росією (при пасивній підтримці Заходу). Тим більше, що це не такий уже й неймовірний розвиток подій (причому незалежно від наших успіхів). Треба постійно пам'ятати, що це не катастрофа. Це ще один виклик, до якого просто треба бути готовим. І діяти на запобігання", – додав радник Порошенка.

На його думку, Україні потрібно "ревіталізувати українсько-американське партнерство – нове дихання потрібне не тільки офіційним контактам, але і по лінії публічної дипломатії".

"Безумовно, наша робота з представниками Конгресу потребує постійної підтримки, однак при цьому треба розширювати базу контактів із американською експертною спільнотою. Нам потрібні ефективніші стратегії присутності в американському ж медіа-просторі – це недешево, але все ж ключовими тут є саме концептуальні підходи такої присутності. До тих-таки інструментів публічної дипломатії можна зарахувати проведення різноманітних форумів – як великих, так і малих. Ключова мета – показувати Україну як країну економічних можливостей і як частину вирішення, а не проблеми. Паралельно треба посилювати обороноздатність", – уважає Горбулін.

За його словами, "якщо плани Кремля щодо ініціювання розрядки з Вашингтоном зірвуться, то цілком можна очікувати активізації воєнних дій".

"Це виносить питання особливої уваги до готовності (матеріальної, психологічної, логістичної, організаційної) підрозділів територіальної оборони – їхньої здатності включитися у протидію таким спробам. Концепція національної стійкості (або фінський варіант "тотальна оборона") має стати базою, на якій будується обороноздатність держави... Усе це – частина простої раціональності. Звичайнісінького здорового підходу до безпеки української держави в поточних "штормових" геополітичних умовах, до її внутрішніх і зовнішніх цілей", – резюмував Горбулін.

16 липня в Гельсінкі Трамп і Путін спілкувалися тет-а-тет 2 години 10 хвилин. Після зустрічі пройшли переговори в розширеному складі. Потім відбулася спільна прес-конференція лідерів, на якій вони розповіли, що обговорювали ситуацію в Сирії, Україні, Ірані, а також питання можливого втручання РФ в американські вибори і будівництва газопроводу "Північний потік – 2".

8 серпня видання Politico повідомило, що Путін і Трамп в Гельсінкі обговорили питання контролю за ядерною зброєю, а також напруженість у Європі.