Горбулін: Потрапляння до списку основних союзників США дало б Києву великі можливості для військово-технічного співробітництва з Вашингтоном G

Обираючи стратегічних союзників, США відштовхуються від своїх політичних і військово-стратегічних інтересів. Про це виданню "ГОРДОН" сказав директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін, коментуючи заяву колишнього чиновника міністерства оборони США Майкла Карпентера про те, що Вашингтон повинен надати Україні статус основного союзника поза межами НАТО.

"Ще в 1996 році група, яку я очолював, за підтримки Держдепартаменту США і Пентагону озвучила три важливі для України моменти. Насамперед це стратегічне партнерство поза блоком НАТО. Друге – проект створення комісії Кучма–Гор, що зачіпала всі економічні та гуманітарні питання. А також згоду на підтримку створення хартії "Україна – НАТО". Стратегічне партнерство визначає високу відповідальність Сполучених Штатів перед державою, із якою вони підписують такий документ. Наприклад, стратегічними партнерами США є Ізраїль (із ним дуже конструктивна співпраця, мільярди, які він отримував, ішли у межах такого партнерства), Японія, Південна Корея. Це країни, які з географічних, політичних і військово-стратегічних міркувань є вкрай важливими союзниками Вашингтона", – зазначив Горбулін.

На його думку, у взаєминах із Києвом Вашингтону необхідно переходити до реальних кроків.

"Потрапляння до списку основних союзників США дало б Києву великі можливості для військово-технічного співробітництва з Вашингтоном. Я зустрічався з Куртом Волкером (спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер. – "ГОРДОН"). Наміри я відчув, але жодних обов'язкових елементів у розмові не було. Звичайно, заяву Карпентера дуже приємно чути, але хотілося б бачити якісь реальні кроки. Хоча вже зараз можна говорити, що Держдепартамент і Пентагон підтримують ініціативи, які можуть лягти в основу нашого стратегічного партнерства. Мова йде про постачання озброєння в Україну", – наголосив Горбулін.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від здійснення політики "позаблоковості".

Згідно з новою Воєнною доктриною України, ухваленою у 2015 році, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетними завданнями. Президент України Петро Порошенко повідомляв, що рішення про вступ України до НАТО будуть ухвалювати на референдумі.

8 червня Верховна Рада ухвалила законопроект №6470, яким на законодавчому рівні закріпила намір України вступити в НАТО. 6 липня закон підписав президент України.

У Києві 10 липня відбулося засідання комісії Україна – НАТО. Порошенко заявив, що Україна не збирається в терміновому порядку подавати заявку на вступ до Альянсу, а займеться реформами, щоб відповідати його стандартам.

За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, Україна "досягла надзвичайного прогресу, але попереду ще довгий шлях".