"Яма вартістю 4 млрд грн". Який вигляд має проект "Стіна" і скільки на нього вже витратили
G
У вересні 2014 року тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив про намір побудувати стіну на кордоні з Росією. Цей проект він називав "Європейським валом". Було заплановано, що на кордоні облаштують фортифікаційні споруди загальною вартістю понад 8 млрд грн. Пізніше бюджет проекту суттєво зменшили – до 4 млрд грн. Держприкордонслужба витратила на нього вже приблизно 800 млн грн. За даними правоохоронців, частину коштів витратили не за призначенням, ще частину – розікрали. НАБУ і ГПУ проводять два окремі розслідування, загальні збитки оцінюють більше ніж у 100 млн грн. "ГОРДОН" розповідає, скільки на "Стіну" вже витратили і якою вона буде.
Із чого все починалося
Уперше про проект "Стіна" тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заговорив на початку вересня 2014 року. Він підкреслював, що мова йде про "будівництво реального державного кордону між Україною та Російською Федерацією". Прем'єр заявляв, що реалізація проекту потрібна для набуття безвізового режиму з ЄС, припинення нелегальної міграції, диверсійних груп, контрабанди, переміщення зброї та радіоактивних матеріалів. Уже після відставки Яценюк зазначав, що "Стіна" не захистить від російських військ. "Це не проект проти танків, його ніхто ніколи таким не будував", – сказав він у листопаді 2016 року.
Фінансування проекту
Спочатку на проект планували витратити 8,36 млрд грн. Перші роботи почали у другій половині 2014 року у трьох областях – Харківській, Чернігівській і Сумській. У жовтні Яценюк проінспектував будівництво інженерних укріплень поруч із прикордонним пунктом "Гоптівка" Харківської області. Тодішній голова Держприкордонслужби Віктор Назаренко звітував у лютому 2015 року, що у 2014 році на проект витратили 163,9 млн грн із виділених Кабміном 235 млн грн.
14 травня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив план інженерно-технічного облаштування російсько-українського державного кордону, лінії зіткнення на Донбасі та адмінкордону з анексованим Кримом (розпорядження №439-р). Проект передбачав, що будівництво завершать у 2018 році і витратять на нього 4,136 млрд грн (4,019 млрд грн планували виділити з держбюджету для Держприкордонслужби, 116,3 млн – для Держгеокадастру).
У серпні 2016 року у Держприкордонслужбі повідомили "РБК-Україна", що у зв'язку з обмеженим фінансуванням запропонували перенести завершення робіт на 2020 рік. Відповідні зміни Кабмін схвалив 28 грудня 2016 року. Розпорядженням №1060-р уряд також трохи зменшив прогнозоване фінансування проекту – із 4,136 млрд грн до 4,042 млрд (4,016 млрд грн для Держприкордонслужби та 26,462 млн грн – для Держгеокадастру).
Із держбюджету гроші на проект виділяють за програмою "Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону". У 2015 році передбачили 400 млн грн, у 2016-му – 200 млн, у 2017 і 2018-му – по 500 млн грн (200 млн із загального фонду, решта – із спецфонду). Це набагато менше, ніж планували. Розпорядженням №439-р було передбачено, що у 2015-му Держприкордонслужба отримає на реалізацію проекту 989,6 млн грн, у 2016-му – 1,2 млрд. Згідно з розпорядженням №1060-р, планували, що у 2017-му році буде виділено 912,92 млн грн, у 2018-му – 918,82 млн грн, у 2019-му – 860,9 млн грн, у 2020-му – 723,4 млн грн.
У Держприкордонслужбі повідомили у відповідь на запит видання "ГОРДОН", що у 2018 році із запланованих на рік 500 млн грн відомству вже виділили 159 млн 112 тис. грн. За даними Державної казначейської служби, в січні–квітні цього року відомство освоїло 2,3 млн грн.
У минулому році з передбачених 500 млн грн ДПСУ отримала тільки 200 млн грн із загального фонду. Зі спецфонду відомству кошти не перераховували. Таким чином, з держбюджету на проект вже витратили приблизно 800 млн грн.
Що вже зробили
У ДПСУ повідомили виданню "ГОРДОН", що у 2015–2017 роках облаштували:
- 275,2 км протитранспортних (протитанкових) ровів;
- 99,02 км невибухових інженерних загороджень;
- 193,7 км рокадних доріг;
- 27 переходів через яри;
- 64,4 км контрольно-слідових смуг.
Окрім цього, розгорнули чотири комплекси відеоконтролю і сигналізації, придбали чотири одиниці техніки, оснащеної засобами спостереження, виявлення, ідентифікації та бойового ураження, установили шість металевих спостережних веж.
Голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал розповів у квітні в інтерв'ю каналу "112 Україна", що в Харківській області "Стіну" майже збудували. На більшій частині Луганської, Сумської та Чернігівської областей робіт ще не завершили.
"Ми своїми силами, у загальній системі інженерно-технічного укріплення кордону оперативно її облаштовуємо. Ми не будуємо чогось грандіозного, немає: копають рови, ставимо загорожу з колючого дроту і у подальшому ця система тільки доповнить споруди в рамках масштабного проекту інтелектуальної кордону. Під час масованого збройного, не дай Бог, вторгнення ми розуміємо, що ні в одній країні немає таких споруд, які могли б від цього захистити", – зазначав він.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив 17 червня, що в Харківській області роботи в межах проекту "Стіна" планують завершити до кінця 2018 року. За його словами, 220 км із 270 там уже облаштували.
"Де "Стіна"?
Проект часто критикують. 16 лютого 2016 року позафракційний нардеп Борислав Береза заявив у Раді, що проект "Стіна" – "закопані в землю гроші". "Куди ж поділися гроші? Де "Стіна"? Чи це невидима стіна?" – сказав він. Нардеп запропонував присутньому на засіданні прем'єру Яценюку піти у відставку.
У липні того самого року народний депутат від "Самопомочі" Олена Сотник, побувавши на будівництві стратегічної фортифікаційної споруди в Харківській області, зазначила, що "рів із зелененькою сіточкою і є та сама "Стіна", яка нас має захистити від ворожих вторгнень із боку РФ". Вона назвала проект "ямою вартістю 4 млрд грн".
Позафракційний нардеп Надія Савченко у серпні 2017 року в ефірі NewsOne порівняла "Стіну" з "решіткою, на якій курячі крильця смажать", і заявила, що реалізація проекту – це "тупе викидання грошей".
Директор держпідприємства "Центральний проектний інститут" Міноборони України Олег Приймачук розповів в інтерв'ю інтернет-виданню "ГОРДОН" у квітні 2018 року, що під час реалізації проекту припустилися дуже багатьох помилок і відхилень, його виконували без урахування властивостей ґрунтів і умов місцевості.
"Сам проект непрофесійний, плюс показуха. Прикордонники розповідали, як місцеві жителі відкручували і секціями огорожі несли в собі городи. Зараз усе виправляємо: проектуємо водовідводи, пункти моніторингу, вежі, систему виявлення-оповіщення-патрулювання. Прикордонні війська з нами працюють, задоволені", – зазначав він.
Хто займається облаштуванням кордону
У розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом", яке вийшло в листопаді минулого року, розповідали, що над облаштуванням кордону з РФ у межах проекту працюють 13 генпідрядників. Серед них два обласні автодори та 11 приватних компаній. Найбільші замовлення здобули харківські фірми: ТОВ "Скорпіон-РП" (майже 50 млн грн), Construction Group International (58 млн грн) і ТОВ "Будцентр "Витязь" (65 млн).
Розкрадання коштів
8 серпня минулого року в Національному антикорупційному бюро України повідомили про затримання сімох осіб, імовірно причетних до розкрадання коштів, виділених на проект "Стіна". Серед затриманих – три чиновники Державної прикордонної служби, а також директор ТОВ "АЗІ", екс-директор ДП "Чернігівський облавтодор", директор ТОВ "Будцентр "Витязь" і чоловік, який, за версією слідства, був посередником. Їх підозрюють у привласненні майна та службовому підробленні. Усіх затриманих заарештували із правом виходу під заставу. За інформацією слідства, унаслідок злочинних дій інтересам держави завдано збитків у розмірі понад 16 млн 688 тис. грн.
За словами директора НАБУ Артема Ситника, детективи виявили, що низку робіт у рамках проекту, які включені в акти прийому–передачі, не виконували.
"За це фактично списували кошти і надалі перераховували фіктивним суб'єктам господарювання, які переводили в готівку – досить стандартна схема", – пояснював він.
Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів журналістам, що частину коштів використали не за призначенням, ще частину – розікрали. За його словами, підрядники, наприклад, будували рокадні дороги завширшки не 3 метри, як передбачало технічне завдання, а 1,8–2,2 м.
"Мова йде про те, що роботи виконали неякісно, виконали не відповідно до тих умов, які було виставлено, і виконали не в тих обсягах, які задекларовано в актах виконаних робіт", – повідомив Холодницький.
У листопаді 2017 року в межах цієї справи детективи НАБУ затримали ще одну людину. У відомстві вважають, що вона була спільником. За даними бюро, зловмисник купив підприємство з ознаками фіктивності і протягом 2015–2016 років через цю юрособу переводив у готівку кошти, які надходили від генеральних підрядників проекту "Стіна".
У НАБУ підозрюють, що до схем також було залучено компанії ТОВ "Ейр Трейд", ТОВ "Тім Констракшн", ТОВ "Клімат Дистрибьюшн", ТОВ "Аполло Індастрі", ТОВ "ТД "Лідер" та ТОВ "Будівельна компанія "Біг Хаус", які мають ознаки фіктивності . Про це свідчить рішення Солом'янського райсуду Києва від 16 травня.
Ще одне розслідування веде департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України спільно зі Службою безпеки. У ГПУ заявили в липні минулого року, що протягом 2016–2017 років посадові особи Держприкордонслужби та суб'єкти приватного сектору економіки привласнили бюджетні коштів у сумі понад 100 млн грн під час закупівлі товарів, робіт і послуг для проекту "Стіна".