Україна має висунути ультиматум щодо Будапештського меморандуму: військова допомога або денонсуємо угоду щодо ядерної зброї – політолог Перепелиця G

Україна має висунути ультиматум країнам – підписантам Будапештського меморандуму: якщо вони не почнуть надавати реальну допомогу у протидії агресії РФ, Київ денонсує договір про нерозповсюдження ядерної зброї, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

"Самі положення Будапештського меморандуму – це запевнення, а не юридичні зобов'язання. Чому зараз згадали про меморандум? Кілька років тому президент [Петро] Порошенко оголосив, що ми будемо врегульовувати конфлікт із РФ винятково в політико-дипломатичний спосіб із наголосом на міжнародне право. Але війна та агресія тривають, Захід розглядає Україну як проблему безпеки й розмірковує, як її швидше позбутися. Бачимо, що ООН і НАТО роблять заяви, але жодних серйозних наслідків вони не мають. І стало очевидно, що ця зовнішня політика провалилася. Ставка винятково на міжнародну підтримку, при тому, що ми себе навіть жертвою агресії не оголосили, не визнали війни з РФ, виявилася помилковою. Ми втратили частину території, триває війна, тепер ми фактично втратили Азовське море – РФ здійснює за фактом морську блокаду. Ми бачимо спроби Росії заблокувати й наші чорноморські порти, тобто здійснити повну морську блокаду України", – підкреслив Перепелиця.

Він уважає, що в умовах війни домовитися з Росією не вдасться.

"У війні вирішальну роль відіграють військові засоби. Дипломатія виконує допоміжну роль: зібрати антиросійську коаліцію і не допустити формування антиукраїнських коаліцій навколо агресора. А в нас усе перевернули з ніг на голову. Ми не можемо покластися на міжнародне право, яке визначає право війни. Тому наших бійців беруть у полон і не визнають їх військовополоненими. Не можемо послатися на право, яке визначає статус окупованих територій тощо. Уся політика, ставка на міжнародний правовий механізм провалилася. Це ж класика: в умовах війни ніхто ні з ким не домовляється. Домовляються тільки щодо одного питання: капітуляція або перемога. Усе визначається на фронті. А ми на фронті зайняли пасивну оборону. Наші солдати як мішені в тирі. Щодня ми зазнаємо втрат, зате ми не порушуємо Мінської угоди. У цій безвихідній ситуації українська влада намагається промацати міжнародні механізми та зобов'язати, а не просити, використовувати ці інструменти, зокрема й Будапештський меморандум", – зазначив політолог.

На його думку, повернення до Будапештського меморандуму буде правильним кроком української влади.

"Ми перебрали всі можливості зобов'язати міжнародну спільноту надати нам військову допомогу за статтею 51 статуту ООН про право держави на самооборону як жертви агресії. Наше МЗС виступало категорично проти розірвання угод і договорів із РФ! Ми боялися заявити, що Росія – агресор. Але повернення до Будапештського меморандуму – це правильний крок. Якщо гаранти ігнорують положення меморандуму, отже, вони ігнорують і договір про нерозповсюдження ядерної зброї. У такому разі треба терміново скликати в межах Генеральної асамблеї ООН усіх цих гарантів і ставити перед ними ультиматум: якщо ви не даєте військової допомоги або не застосовуєте до агресора відповідних санкцій, зокрема повної економічної блокади, Україна денонсує договір про нерозповсюдження ядерної зброї і Лісабонський протокол. Ось це буде сильний крок, який змусить задуматися про захист України. Але я впевнений, що нашому МЗС таке навіть на думку не спадає", – резюмував Перепелиця.

Будапештський меморандум було підписано 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування будь-якої зброї проти України, не тільки ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.

5 грудня офіційний сайт Міністерства закордонних справ України повідомив, що відомство звернулося до країн – підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов'язань і негайного припинення російської агресії проти України.

25 листопада РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море. Із 24 захоплених українців троє дістали поранення.

ФСБ порушила проти українських військових кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу РФ про незаконне перетинання державного кордону. 27-го і 28 листопада "суди" в Керчі та Сімферополі ухвалили рішення взяти під варту українських моряків.

30 листопада всіх українських моряків перевезли до Москви. Трьох доправили в лікарню СІЗО "Матросская тишина", інших відвезли в СІЗО "Лефортово".

США засудили дії Росії, назвавши їх виявом агресії, Євросоюз висловив стурбованість застосуванням сили з боку РФ. Заяви з вимогою звільнити українських моряків опублікували також НАТО й ОБСЄ.