Заступник міністра оборони України Поліщук прокоментував інцидент з інтерв'ю білоруському сайту

Заступник міністра оборони України Олександр Поліщук заявив у Facebook, що його інтерв'ю білоруському сайту "Хартия-97", опубліковане 25 жовтня, було записано майже за два місяці до того, як він став заступником глави Міноборони.

"Моя зустріч із "Хартия-97" відбулася на початку вересня цього року, практично за два місяці до призначення на посаду заступника міністра. Я ділився своїми думками з білоруськими колегами як приватна особа та експерт неурядової організації, а не державний посадовець Міністерства оборони", – написав він сьогодні.

Поліщук зазначив, що його слова "перекрутили з метою маніпулювання громадською думкою" деякі українські, а потім – російські ЗМІ.

"Мені дивно, чому окремі українські медіаресурси підхопили цю відверту брехню, а не звернулися до мене за роз'ясненням... Це я звернувся до "Хартия-97" із проханням заблокувати доступ до матеріалу, оскільки деякі позиції в ньому втратили актуальність на сьогодні. Я вдячний білоруським колегам за розуміння і публічно прошу вибачення за створені проблеми", – додав він.

Поліщука призначили на посаду заступника міністра оборони 25 жовтня 2019 року.

В інтерв'ю сайту "Хартия-97", окрім іншого, він казав, що переговори в Мінську щодо Донбасу "марні". Поліщук також висловив думку, що такі переговори треба проводити не в Мінську, а в Донецьку. Інтерв'ю прибрали з сайта за деякий час після публікації.

26 жовтня пресслужба Міноборони опублікувала заяву про те, що "окремі джерела" в мережі інтернет поширюють інформацію про нібито "позицію Міністерства оборони України щодо мінського процесу".

"Враховуючи те, що зазначені "вкиди" активно поширюються російськими інформаційними ресурсами, вважаємо це абсолютною провокацією, направленою на дискредитацію Міністерства оборони та Збройних сил України, а також на зрив Мінських домовленостей", – заявили в оборонному відомстві, підкресливши, що Міноборони "не формує політику під час переговорів у Мінську".

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у мінському (Україна – Росія – ОБСЄ) і нормандському (Україна – Росія – Німеччина – Франція) форматах.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимоги повністю поки не виконано.

З української сторони підписав угоди на той час президент країни Петро Порошенко.

1 жовтня 2019 року члени тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на сході України і представники окремих районів Донецької та Луганської областей дали письмову згоду на затвердження тексту "формули Штайнмаєра", якою передбачено порядок набуття чинності кількох пунктів Мінських угод щодо місцевих виборів в ОРДЛО.