Зеленський про Мінські угоди: Я, як Ван Дамм, – у конкретному шпагаті. Відео

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у мінському (Україна – Росія – ОБСЄ) і нормандському (Україна – Росія – Німеччина – Франція) форматах. Глави держав нормандського формату зустрічалися востаннє 19 жовтня 2016 року в Берліні.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасників конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.

З українського боку угоди підписав на той час президент країни Петро Порошенко.

1 жовтня члени тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на сході України і представники окремих районів Донецької та Луганської областей дали письмову згоду на затвердження тексту "формули Штайнмаєра", якою передбачено порядок набуття чинності кількох пунктів Мінських угод щодо місцевих виборів в ОРДЛО.

У листі на ім'я спецпредставника ОБСЄ у ТКГ Мартіна Сайдіка, який підписав представник України в тристоронній контактній групі Леонід Кучма, ідеться, що Україна приймає текст формулювання імплементації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство, поширений і погоджений дипломатичними радниками голів держав та урядів України, ФРН, Франції та РФ 11 вересня.