"Чи варто було провести виховну роботу Геращенку? Некоректно коментувати". У голови Нацполіції запитали, чи немає держзради в діях Геращенка

Журналісти НВ зазначили, що Геращенко "неодноразово нехтував роз'ясненнями щодо того, що не можна публікувати певні речі".

"Такі його дії можуть кваліфікуватися як диверсія або держзрада? Чи варто тут було провести виховну роботу?" – запитали у Клименка.

"Некоректно коментувати дії радника міністра внутрішніх справ", – відповів голова Нацполіції.

За його словами, таких публікацій були тисячі – і в Telegram-каналах, і в засобах масової інформації.

"Просто звернули увагу на публічну особу. А є сотні, тисячі блогерів, тіктокерів, які знімали це все. І ми з такими людьми просто працювали, проводили роз'яснювальну роботу", – сказав Клименко.

Він додав, що розмов, на думку поліцейських, було достатньо, якщо не з'ясовували, що такі дії були навмисними.

Клименко заявив, що проводити таку бесіду з Геращенком "не його компетенція". "Я думаю, що Міністерство внутрішніх справ проводило з ним таку роботу", – сказав він.

14 березня до Геращенка звернулася голова пресслужби управління ДСНС у Києві Світлана Водолага, розкритикувавши його за "здання окупантам точок, які вони недообстрілювали". "Ви третій раз називаєте точну адресу, куди потрапляють ворожі снаряди... Хватить бути першим", – попросила вона.

Контекст:

Від початку повномасштабної війни представники Міноборони України і ЗСУ не раз просили громадян не публікувати точних даних про влучання російських боєприпасів відразу після обстрілів, щоб їх не використав ворог для корегування вогню.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний на початку березня видав наказ із алгоритмом роботи ЗМІ та блогерів у воєнний час. Із 27 березня набув чинності закон, який вводить кримінальне покарання за несанкціоноване поширення інформації в умовах воєнного часу.

Водночас співробітники українських ЗМІ зазначали, що "через системні необґрунтовані заяви посадовців та офіційних структур у суспільстві почали бачити зраду й "корегування вогню" в роботі всіх без винятку журналістів". Репортери нагадували, що саме завдяки їхній роботі світ дізнається про злочини Росії, про руйнування та жертви російських обстрілів.

27 квітня на сайті Міністерства культури та інформаційної політики було опубліковано спільну заяву Мінкульту, Міноборони та представників ЗМІ, згідно з якою журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів, публікувати фото та відео можна за 12 годин для військових об'єктів, за 3 години – для цивільних об'єктів.