Данілов: Повномасштабної операції ми не бачимо. Є провокації РФ, щоб Україна почала відповідати військовим шляхом

Данілов: Ми маємо бути як би нам це не хотілося бути стриманими і не вестися ні на які провокації
Фото: rnbo.gov.ua
Наразі повномасштабної воєнної операції з боку РФ не фіксують, але є провокації, мета яких полягає у тому, щоб Україна почала відповідати у воєнний спосіб, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1" 17 лютого.

Ведуча запитала Данілова, чи підтверджує українська влада інформацію, сьогодні знову озвучену держсекретарем США Ентоні Блінкеном, що Росія готує напад на Україну, який почне під сфабрикованим приводом.

Секретар РНБО зазначив, що Україні, починаючи з 30 жовтня минулого року, надходила інформація від іноземних розвідок, і хоча він не може сказати, "що все у нас співпадало на 100% із нашими партнерами", але переважно інформація підтверджувалася.

"Якщо мова йде про повномасштабну операцію по відношенню до нашої країни, то ми такого не бачимо. Що ми на сьогоднішній день бачимо? Провокації з боку Російської Федерації. Вони їх чинили постійно, але сьогодні це було вже зухвало, сьогодні була масована провокація. Яка їхня мета? Мета – щоб ми почали військовим шляхом відповідати потужно, для того щоб нас звинуватити в тому, що нібито ми маємо причетність до того, що сьогодні вони б хотіли, щоб розгорнулося на нашій території. Ми маємо бути – як би нам це не хотілося – бути стриманими і ні в якому разі не вестися ні на які провокації", – сказав Данілов.

На думку секретаря РНБО, те, що Україна отримала переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger та інше озброєння, "трошечки буде охолоджувати пил Росії вести широкомасштабну операцію на території України".

Він наголосив, що українська армія зараз "абсолютно готова, мотивована, розуміє, що їй треба робити".

17 лютого ситуація на Донбасі різко загострилася. У штабі операції Об'єднаних сил повідомили про 47 порушень режиму припинення вогню станом на 19.00, було обстріляно 29 населених пунктів, до того ж під удар потрапили дитячий садок і кілька шкіл, де в цей час перебували діти. Постраждали двоє військових та п'ятеро цивільних.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.

У Білому домі повідомили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, президент США Джо Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.

Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.

Міністр оборони України Олексій Резніков 6 лютого зауважив, що ймовірність значної ескалації з боку Росії оцінюють як низьку. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом. 14 лютого Резніков зазначив, що РФ не створила жодного ударного угруповання поблизу кордону з Україною.

15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордону України, до місць постійної дислокації. Цього самого дня Байден заявив, що США й далі фіксують скупчення російських військ біля кордону України, тому вважають, що загроза вторгнення РФ в Україну зберігається.