До кінця року Росія залишиться майже без снарядів, артилерії та бронетехніки – The Insider

Журналісти видання вважають, що одна з недооцінюваних проблем армії РФ – скінченність російських запасів артилерійських снарядів та гармат. Серед експертів та оглядачів панує стійке уявлення про наявність величезних запасів артилерійського озброєння, які дісталися Росії у спадок від СРСР.

Однак радянські снаряди для ствольної артилерії не могли зберігати довго, і вже влітку 2002 року під час другої чеченської війни російська армія зіткнулася з дефіцитом артилерійських снарядів основних калібрів – 122 мм і 152 мм.

Згідно з аналізом видання, протягом пів року агресії проти України Росія мала витратити не менше як 7 млн снарядів, без урахування втрат прифронтових складів унаслідок українських ударів.

За умови збереження інтенсивності війни на нинішньому рівні Москва вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії, пише Insider.

Автор наголошує також на проблемі зношуваності стволів. Водночас якщо напрямні на реактивних системах залпового вогню за належного обслуговування мають тривалий ресурс експлуатації, то в нарізних артилерійських гармат, як і у танкових гармат, стволи зношуються набагато швидше.

Як пише видання, до кінця 2022 року зношуваність артилерії сама собою призведе до різкого зниження її ефективності. Отже, очікуваний снарядний голод має збігтися зі зростанням дефіциту артилерійських гармат.

Також проблеми фіксують у виробництві Росією артилерії та боєприпасів. Відрізані від постачання західного обладнання, запчастин та матеріалів і водночас обмежені в людському капіталі та продуктивності праці, російські виробники артилерії та боєприпасів неминуче зіткнуться в найближчій перспективі не так зі стагнацією, як зі скороченням виробництва, ідеться у статті.

Окрім того, у РФ наростає дефіцит далекобійних ракет. Однак Росія маскує зростання дефіциту таких ракет обстрілами українських міст із далекобійної реактивної артилерії та використанням комплексів ППО/ПРО С-300/С-400 для ударів по наземних цілях.

The Insider сумнівається, що російська промисловість має потенціал для серйозного збільшення виробництва ракет через не тільки ембарго на постачання обладнання та кадрових обмежень, а й порівняно низьку продуктивність праці, ідеться в тексті.

Також згадують про ймовірний дефіцит бронетехніки. Журналісти вважають, що левову її частку за збереження високої інтенсивності бойових дій до кінця 2022 року мають скерувати на ремонт, за умови, що її не знищать.

Видання зазначає, що ситуація в авіації, "на перший погляд, має кращий вигляд". Сьогодні з урахуванням втрат і несправностей Росія все ще здатна тримати біля кордонів приблизно 400 бойових літаків різних типів і приблизно 360 вертольотів, хоча далеко не всі є ударними.

"Однак вести повномасштабну повітряну кампанію Росія виявилася не здатною від початку війни, а зараз її можливості для такої кампанії лише скоротилися", – ідеться у статті.

Контекст:

Від початку повномасштабної війни в Україні втрати РФ становлять: танків – 1974, бойових броньованих машин – 4312, артилерійських систем – 1091, РСЗВ – 285, засобів ППО – 152, літаків – 234, гелікоптерів – 204, БПЛА оперативно-тактичного рівня – 849, крилатих ракет – 196, кораблів/катерів – 15, автомобільної техніки та автоцистерн – 3236, спеціальної техніки – 103.