Фронтова парамедикиня Кроха: Я за час на фронті у 2014–2018 роках плакала тільки три рази
В інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман волонтерка і парамедикиня Ольга (Кроха) Башей, яка вивезла із фронту майже тисячу поранених українських воїнів і цивільних, розповіла, скільки разів плакала, коли була на фронті у період із 2014-го до 2018 року.
"Я собі на фронті не даю можливості розслаблятися. Чому? Тому що я за цей час на фронті, 14–18-го року, плакала тільки три рази. Це тоді, коли я втратила [...] хлопчика, бо я не розуміла, що в нього поранення, не сумісне із життям. Потім загинув командир 95-ї бригади 3-го батальйону Серьожа Грізлі. І втретє я плакала, коли загинув лікар-фельдшер Зінич Ігор, із яким я працювала на терміналі", – сказала Кроха.
Вона наголосила, що не дає собі можливості плакати.
"Хлопці тільки бачать мою усмішку, тому що коли вони потім мене шукають, вони питають у лікарів, кажуть: "У неї такі великі очі, вона усміхається на всі 32". І вона, каже, веде себе як командир. Таким чином, хтось дізнається, що це, можливо, могла бути Кроха", – пояснила парамедикиня.
Фронтова парамедикиня Кроха: Керівниця, коли дізналася, що я на фронті, запитала: "Олечко, хто тобі дозволяв?" Я кажу: "Вибачте, Наталіє Євгенівно, я ж не можу у вас питати, де проводити відпустку". Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
Ольга Башей до війни працювала помічником нотаріуса у Києві. У 2014 році приєдналася до команди ASAP Rescue, яка займалася медичною евакуацією із гарячих точок. Вивозила поранених із донецького аеропорту, Світлодарської дуги, авдіївської промзони, Дебальцевого та інших місць Донецької області.
Після 24 лютого 2022 року рятувала поранених цивільних із міст Київської області – Бучі, Ірпеня, Гостомеля.