Кулеба: Членство України в НАТО давно назріло й перезріло. Ми ще не маємо парасольки 5-ї статті, але всі члени НАТО де-факто перебувають під парасолькою України

Кулеба наголосив, що перемога України це безпека всього євроатлантичного простору і "альтернативи цьому немає"
Фото: EPA
Набуття членства в НАТО Україною за нових обставин не потребує надання ПДЧ і дає змогу її партнерам не повторювати помилок, зроблених із 2008 року, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Про це він написав 30 вересня у Facebook, коментуючи подання Україною заявки на членство в НАТО.

За словами міністра, сьогодні гарантувати колективну безпеку України та євроатлантичного простору можна, лише забезпечивши дію таких семи елементів:

  1. Розширення міжнародної коаліції на підтримку України.
  2. Збільшення постачання зброї в Україну, зняття всіх політичних перешкод для всіх типів й обсягів зброї для української армії.
  3. Значне підвищення санкцій проти Росії у секторах енергетики, фінансів, атомної енергетики тощо.
  4. Вступ України у НАТО та ЄС.
  5. Київський безпековий договір як гарантія безпеки України на шляху до її членства у НАТО.
  6. Київський безпековий договір як модель безпеки для всіх країн, які не є учасниками колективних договорів безпеки або поки не мають гарантій безпеки від третіх країн.
  7. Активна протидія інших країн євроатлантичного простору російським військовим і гібридним загрозам, а також введення ними ефективної стратегії ядерного стримування Росії.

"Україна вже є невід'ємною складовою євроатлантичної безпеки. Ми ще не маємо над собою парасольки 5-ї статті, але всі члени НАТО де-факто перебувають під парасолькою України, під захистом наших Збройних сил. Тому сьогодні Україна подала заявку на членство в НАТО, отримання якого за цих нових обставин не потребує надання ПДЧ і дозволяє нашим партнерам обнулити й не повторювати помилки, зроблені з 2008 року", – заявив Кулеба.

Він наголосив, що перемога України – це безпека всього євроатлантичного простору і "альтернативи цьому немає".

"І наш сигнал усьому світу і державі-агресору сьогодні: намагаючись анексувати Донецьку, Луганську, Запорізьку і Херсонську області України, [президент РФ Володимир] Путін намагається захопити території, які він навіть фізично не контролює на землі. Для України нічого не змінюється: ми продовжуємо звільняти нашу землю та свій народ, відновлюючи нашу територіальну цілісність", – підсумував глава МЗС.

30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою. Рішення про вступ України в НАТО ухвалюватимуть члени Альянсу консенсусним рішенням, заявив на брифінгу генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.

Зеленський зробив заяву про подання заявки України на вступ у НАТО того самого дня, коли Путін підписав "договори" про "входження" до складу РФ тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей.

Контекст:

Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.

За підсумками саміту НАТО у Мадриді (Іспанія), який проводили з 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій ідеться про те, що Росія становить "найсерйознішу і пряму загрозу" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності євроатлантичного простору".

Наприкінці серпня віцепрем'єр-міністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна більше не потребує надання плану дій щодо членства в НАТО й розраховує на повноправне членство в Альянсі.