Мединський заявив, що Україні й РФ "судилося бути близькими союзниками"
Помічник нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна й голова російської делегації на переговорах у Стамбулі (Туреччина) Володимир Мединський назвав війну РФ проти України "братовбивчою". Про це він заявив в інтерв'ю The Wall Street Journal, опублікованому 10 червня.
За його словами, помилка Заходу нібито полягає в тому, що він розглядає агресію РФ проти України як щось подібне до конфлікту між Англією і Францією – двома країнами із власною різною історією й культурою.
На думку представника країни-агресора, війна в Україні – це "радше братовбивча битва між двома державами зі спільною мовою й культурою, які, по суті, є одним народом і яким судилося бути близькими союзниками".
"Це схоже на конфлікт між двома братами, старшим і молодшим, – про те, хто з них розумніший і важливіший. Цей конфлікт, на жаль, поглиблює наші розбіжності, і тому ми хочемо, щоб він закінчився якомога швидше", – зазначив помічник Путіна.
Контекст:
Ще 2022 року тодішній спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко заявив, що Україна й Росія історично близькі з об'єктивних причин, але міф про два братні народи Росії й України почав руйнуватися після окупації Криму й агресії на Донбасі 2014 року. Цей міф, як зазначив речник МЗС, остаточно було зруйновано, коли перші російські ракети полетіли на українські міста.
"Братній" народ не вбиває дітей, не розстрілює цивільних, не ґвалтує жінок, не калічить літніх людей і не знищує будинки іншого "братнього" народу. До звірств проти беззахисних людей не вдаються навіть найзапекліші вороги. Наразі немає ані моральних, ні реальних підстав вести розмови про "братні" зв'язки російського та українського народів", – наголосив він.
Росія систематично використовує міф про "братні народи" як частину своєї пропаганди, що має на меті виправдання агресії проти України і збереження контролю над її суспільством, розповів в інтерв'ю Oboz.ua історик Віталій Дрібниця.
За словами історика, міф про "братні народи" є радянським наративом, який виник не раніше ніж у середині ХХ століття. Зазначають, що в перші десятиліття радянської влади він був не потрібен, оскільки домінувала політика прямого придушення: ліквідація української державності в 1920-х роках, знищення інтелігенції й еліт.
Однак у повоєнний період, зокрема під час святкування 300-річчя "возз'єднання України з Росією" 1954 року, цей міф почав формуватися. Його головна мета полягала в утриманні України у складі радянської імперії й легітимізації репресій.