Мовчання Червоного Хреста щодо Росії більше неприпустиме – Мамедов
Кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019–2022 роках Гюндуз Мамедов у статті, яку опублікували на сайті швейцарського онлайн‑видання Heidi.news, заявив про жахливі умови тримання українських військовополонених у країні-агресорі Росії та вказав на бездіяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ).
Мамедов разом із колегою, імені якого не називають через його обов'язки, написали лист до МКЧХ, зазначивши, що "незрозуміле мовчання" комітету щодо РФ "більше неприпустиме".
Вони вказали, що МКЧХ десятиріччями будував репутацію нейтрального "охоронця міжнародного гуманітарного права", який діє через конфіденційний діалог, щоб зберегти доступ до полонених і цивільних. Але в умовах, коли РФ систематично катує, страчує, утримує людей у нелюдських умовах, відмовляє в доступі й руйнує основи Женевських конвенцій, мовчання перетворюється на бездіяльність.
Автори пригадали різанину в Оленівці, застосування хімічної зброї, екоцид після підриву Каховської дамби, масові страти росіянами українських військовополонених. За даними української прокуратури, щонайменше 322 полонених стратили, а ООН задокументувала більше ніж 90 випадків позасудових страт. Попри це, МКЧХ не зробив жодної публічної заяви, хоча в Боснії чи Косові він виступав відкрито, що демонструє його здатність і готовність діяти публічно.
Автори розкритикували звіти МКЧХ, які подають дані про візити в місця тримання в Україні та Росії разом, без уточнень, що приховує відсутність реального доступу до українських полонених у російських катівнях. Це схоже на спробу приховати відсутність доступу до українських в'язнів у Росії або на окупованих територіях, вважають вони.
У публікації наголошують, що внутрішні документи самого МКЧХ передбачають різні рівні реакції, зокрема конфіденційний діалог і публічний осуд, якщо порушення є системними й серйозними, як дії РФ щодо України. Проте організація мовчить, і це мовчання стає політичною позицією, яка підриває авторитет міжнародного гуманітарного права й ставить під загрозу життя тисяч людей.
"За цих обставин оглушливе мовчання МКЧХ більше не є засобом досягнення мети. Воно стало політичною позицією. І саме ця позиція ставить під загрозу долю українських військовополонених і цивільних осіб, а також сам авторитет міжнародного гуманітарного порядку. Українці довели свою гідність навіть у полоні. Нарешті настав час діяти й продемонструвати мужність. Настав час, щоб Женева висловилася голосно та чітко", – ідеться в листі.
Контекст:
Російські окупанти неодноразово розстрілювали українських захисників, які здалися їм у полон.
За інформацією українських правоохоронців, наймасовіший відомий випадок страти зафіксували восени 2024 року на покровському напрямку поблизу сіл Миколаївка і Сухий Яр Донецької області. Тоді окупанти розстріляли 16 військовослужбовців.
Одного з росіян, який розстріляв у Запорізькій області українського військовополоненого, у листопаді в Україні засудили до довічного ув'язнення.
16 грудня 2025 року голова управління ООН із прав людини (УВКПЛ) заявив, що російські військові частіше стали вбивати українців, які здалися в полон або яких вони затримали.