Начальник штабу "Азову" Кротевич: Я не можу сказати 100-відсотково, що командира 36-ї бригади Баранюка завербувала РФ. Але як він вижив під час прориву – для мене таємниця
Про це в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів начальник штабу полку "Азов", який повернувся з російського полону, майор Богдан Кротевич (позивний Тавр).
Баранюк особисто ухвалив рішення йти на прорив, хоча командир "Азову" Денис Прокопенко (Редіс) і командир 12-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії Денис Шлега переконували не робити цього, наголосив Кротевич.
"До того, як він особисто вирішив іти на прорив, – до цього здався в полон майже у повному складі 501-й батальйон. Я просто завжди відзначаю вісьмох людей. Восьмеро людей і начальник штабу в полон не здавалися із 501-го батальйону. Це гідна на той момент дія. Я вважаю, що люди мають про це знати. А після цього решта 36-ї бригади морської піхоти, яка здалася в полон після спроби прориву Баранюка... Він же кинув свою колону. Без наказу, без сигналу просто вишикував колону і сказав: "Хлопці..." Він міг сказати, що прийшов наказ згори. Хоча наказу такого не було, 100%. Бо Редіс тоді й полковник Денис Шлега обдзвонили всіх: "Зупиніть полковника Баранюка". Але він однаково ухвалив таке рішення. Своєму особовому складу, найімовірніше, сказав, що наказ згори є. Вони ж перевірити не можуть. І ось та морська піхота, яка здалася після спроби прориву Баранюка, – вона потрапила в таку ситуацію. Це приблизно 1 тис. людей. Їх просто кинув їхній командир", – розповів начштабу "Азову".
Після цього, нагадав Кротевич, в.о. командира 36-ї ОМБр Сергій Волинський вночі зібрав військовослужбовців, "яких устиг зібрати", і 12 квітня ця частина бригади долучилася до "Азову" на "Азовсталі".
Кротевич додав, що на запитання, чи завербували росіяни Баранюка, може краще відповісти Волинський, який був у російському полоні і якого разом з іншими командирами гарнізону Маріуполя під час обміну у вересні вивезли до Туреччини.
"Особисто мені він [Волинський] казав, що Баранюк часто хвалився тим, що має друга – командира дивізії чи бригади Російської Федерації. Часто казав, що в нього зарплата більша тощо. І коли йому офіцери – його особовий склад уже – почали робити зауваження, тобто "до чого ви ведете?" – він такий: "Та, ні, ні до чого". Можливо, так він хотів переконати деяких інших людей. Я не можу сказати повністю, що він завербований тощо. Але як він вижив під час прориву – для мене це таємниця. Бо коли був прорив, туди летіло все. Це штабна колона: їх там три-чотири машини максимум – туди летіло все: авіація, артилерія тощо. Там вижити було неможливо. Але він вижив", – додав військовослужбовець.
Начальник штабу "Азову" Кротевич: Перед виходом з "Азовсталі" усі офіцери взяли із собою леза під устілку. Якщо доведеться – порізатися. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
36-ф ОМБр – один із підрозділів, який було залучено до оборони Маріуполя. Баранюк, який командував бригадою, 18 березня "за мужність, ефективні дії щодо відбиття атак ворога і захист" Маріуполя здобув звання Героя України. Того ж дня це звання за такі самі заслуги президент України Володимир Зеленський надав Редісу.
Прокопенко 8 травня, ще під час оборони Маріуполя, розповів в інтерв'ю, що здавання в полон російським окупантам частини 36-ї бригади морської піхоти спричинило оголення тилів захисників міста. Він заявляв, що дії бригади "не підлягають жодному логічному поясненню".
"Спочатку один батальйон раптово здався в полон, це було ще 4 квітня. У результаті чого ми втратили на той час єдиний шлях сполучення між "Азовом" та 36-ю бригадою. Потім несподівано командир 36-ї бригади прийняв рішення, нікого не попередивши, просто піти на прорив у невідомому напрямку і тим самим втратив багато людей. [...] Ці нескоординовані дії, які раптово відбулися з боку 36-ї бригади, призвели до катастрофічних наслідків, які вже не в змозі було повернути назад. Це було рішення командира 36-ї бригади полковника [Володимира] Баранюка чи його на це хтось підштовхнув із керівництва – мені невідомо. Але в будь-якому разі воно було абсолютно нелогічним – на заводі Ілліча ще достатньо довго можна було тримати оборону", – розповів він, наголосивши, що у підрозділу було досить бойової техніки і боєприпасів.
За кілька тижнів захисники Маріуполя, які тримали оборону на "Азовсталі", вийшли з території заводу і потрапили в полон до окупантів. За словами Кротевича, азовців у полоні у росіян залишається приблизно 700, а оборонців Маріуполя – понад 2 тис.