Начальник штабу "Азову" Кротевич: Немає жодної гарантії вижити ні в тилових містах України, ні навіть у Європі
Що раніше підготуватися й піти у війська, то більше шансів вижити, вважає начальник штабу бригади "Азов" майор Богдан Кротевич (позивний Тавр). Про це він сказав в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
Гордон запитав Кротевича, що він думає стосовно питань демобілізації і мобілізації.
"Я буду трішки судити по собі й наведу, мабуть, навіть приклад. У 2014 році я підійшов до своїх батьків і сказав, що я вступаю на той момент у батальйон "Азов". Вони десь пишалися мною, але не були в захваті від мого рішення. Не були в захваті через те, що вони думали, що мене вб'ють, звичайно, на війні. Я пройшов шлях від солдата до начальника штабу бригади, бував у достатньо різних ситуаціях і досі живий. Якби я тоді послухав батьків, то мене, ймовірно, могли вбити у 22-му році в лютому десь у Києві", – сказав Кротевич.
На його думку, через те, що він пішов у військо тоді, у нього було більше шансів вижити, бо він потрапив у підрозділ, який готувався із 2014 року. Коли навколо людини перебувають підготовлені воїни, то шанси виживання – його особисто і його підрозділу – вищі, пояснив начальник штабу бригади.
"Другий приклад: я скажу, що ми спілкуємося з багатьма бригадами, і нещодавно була ситуація в одній із бригад: один дезертир із нашого боку втік у рідне місто, де його вбила російська ракета. Тобто він утік від фронту – і в нього попала ракета, коли був якраз масований ракетний обстріл... Те, що ви перебуваєте в будь-якому місті України або навіть Європи, – це не гарантія того, що ви виживете. Бо якщо, не дай боже... Я в це не вірю, але, знову ж таки, усі варіанти існують. Якщо ми колись, якось, десь програємо, то наступна війна буде у Європі. Це факт. Росія не зупиниться. Якщо ми її не зупинимо, вона не зупиниться, а піде далі. Вона піде на Польщу, вона піде на інші країни", – підкреслив Кротевич.
Він упевнений, що і в Польщі, і в Молдові, і в інших країнах люди не почуватимуться захищеними.
"Треба зрозуміти, що війна торкнеться кожного. І треба готуватися, треба обирати, поки є шанс. Треба обирати ту професію у військах, яку ви хочете зайняти, – і йти туди, і готуватися", – підсумував він.
Контекст:
9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, що "коштуватиме Україні додатково 500 млрд грн". За тиждень головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.
25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав.
8 січня 2024 року комітет ВР з антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня Рада повернула на доопрацювання уряду законопроєкт про мобілізацію. Того самого дня його відкликав Кабмін.
Міноборони України підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням пропозицій депутатів і готове виносити його на погодження Кабміну, повідомив 11 січня міністр оборони Рустем Умєров. У Міноборони заявили 15 січня, що очікують, що Кабмін повторно подасть у Раду законопроєкт про мобілізацію протягом найближчих тижнів.