Невзоров про Путіна: Так брешуть лише люди, на 100% упевнені, що ніхто й пікнути не сміє, хай яку жахливу брехню вони "викотять"

"З якою дивовижною, блискучою легкістю бреше цей пенсіонер! Так брешуть лише люди, на 100% упевнені, що ніхто й пікнути не сміє, хай яку жахливу брехню вони "викотять", – зауважив публіцист.

Невзоров не очікує, що хтось викриє Путіна на брехні, і це розв'язує руки президенту країни-окупанта.

"Оточений тільки холуями та підспівувачами, циганським золотом кремлівських залів і мільйоном охоронців, він може стверджувати все, що завгодно. Завтра він грайливо повідомить, що земля пласка, що літаки по небу штовхають ангели, що [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу – трансгендер. І всі будуть кивати, кланятися, погоджуватися й цитувати", – вважає він.

Публіцист припустив, що путінські "одкровення" з'являться у підручниках і стануть обов'язковою частиною російського світогляду.

"Безкарність брехні може завести дуже далеко. Але…. фінальна крапка цього шляху – стінка в Тирговіште [як у румунського диктатора Ніколає] Чаушеску [або] канава у Сирті [як у колишнього лівійського керівника Муаммара] Кадафі", – резюмував Невзоров.

Путін 8 грудня визнав, що Росія цілеспрямовано обстрілює об'єкти енергетичної інфраструктури України, але подав ситуацію так, ніби першою цю практику застосувала Україна, а Росія лише відповіла.

"Ось зараз багато шуму щодо наших ударів по енергетичній інфраструктурі сусідньої країни. Так, ми робимо це. Але хто почав? Хто вдарив по Кримському мосту? Хто підірвав лінії електропередавання з атомної електростанції Курська? Хто не подає воду до [окупованого] Донецька? – сказав Путін. – Варто нам тільки поворухнутися, щось зробити у відповідь – шум, гам, тріск на весь всесвіт. Це не заважатиме нам виконувати бойові завдання".

Контекст:

Чаушеску очолював комуністичну Румунію з 1965-го до 1989 року. Його було повалено внаслідок революції у грудні 1989-го.

Надзвичайний військовий трибунал визнав Чаушеску винним за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема у збройному виступі проти народу й держави та геноциді, і засудив до розстрілу. Його разом із дружиною Єленою стратили відразу після ухвалення вироку – 25 грудня 1989 року у румунському місті Тирговіште.

Каддафі прийшов до влади внаслідок революції (перевороту) 1969 року і відтоді фактично очолював Лівію, хоча формально з 1979 року пішов з усіх офіційних постів і став іменуватися "братським вождем і керівником революції".

У 2011 році у Лівії розпочалася громадянська війна між прибічниками режиму Каддафі та опозиційними силами, очолюваними Перехідною національною радою. У серпні повстанці взяли під свій контроль столицю країни Триполі. Після цього у вересні Рада Безпеки ООН визнала Перехідну національну раду як легітимну владу. Останнім притулком Каддафі стало його рідне місто Сирт. 20 жовтня 2011 року він потрапив у полон до повстанців і його вбили.