Падіння підтримки Путіна в Росії відбудеться тільки після його смерті – ГУР

У російській еліті є розкол і бажання позбутися Путіна, але готовність тих чи інших груп до дій "інша річ", кажуть в українській розвідці
Фото: EPA
Невдоволення у російських регіонах посилюється з кожним новим "вантажем із чорними мішками", але масових протестів проти війни з Україною в РФ найближчим часом очікувати не варто, вважають в українській розвідці. Про це представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк сказав в інтерв'ю "Укрінформу", яке опублікували 30 березня.

"Ми фіксуємо, що невдоволення серед населення російських республік справді зростає, але про неминучість протестів наразі не дозволяє говорити, з одного боку, пропагандистський вплив, а з іншого – страх репресій через активні поліцейські заходи, які Кремль посилив задля уникнення спротиву під час мобілізації", – сказав Черняк.

Журналісти запитали, чи варто розраховувати на падіння підтримки росіянами дій президента РФ Володимира Путіна.

"Це відбудеться тільки після смерті Путіна. Усунення диктатора може призвести до того, що більшість російського населення, яке в неоімперському угарі підтримувало агресивну війну та воєнні злочини проти українського народу, почне бити себе у груди і клястися у вічній опозиційності режиму. Таке вже не раз бувало в російській історії, коли на мертвого або недієздатного лідера списували всі гріхи, катастрофи і злочини", – сказав Черняк.

Водночас, за його оцінкою, серед російської бізнес-політичної еліти, як і раніше, актуальне обговорення варіантів усунення від влади Путіна. Він навів приклад аудіозапису, який з'явився нещодавно в інтернеті, на якому люди з голосами, схожими на голоси музичного продюсера з РФ Йосипа Пригожина і мільярдера, екссенатора Фархада Ахмедова, активно критикують Путіна за війну проти України.

"Цей злив – одне з яскравих свідчень, що розкол усередині так званих кремлівських еліт – не сценарій, а доконаний факт. Інша річ – глибина цього розколу і готовність тих чи інших груп до дій", – резюмував представник ГУР.

Контекст:

Путін обіймає посаду президента із 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли був главою уряду. 2020 року Держдума РФ підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі після 2024 року, коли закінчиться його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що йому байдужа доля Путіна після перемоги України.

У 2022 році ЗМІ неодноразово повідомляли, що у Путіна проблеми зі здоров'ям, нібито у нього онкологічне захворювання. У відповідь речник Путіна Дмитро Пєсков стверджував, що зі здоров'ям у російського президента "все нормально".

У березні 2022 року ГУР повідомило, що у Москві відбулася зустріч російського олігарха Петра Авена та казахстанського мільярдера Олександра Машкевича. Там обговорювали, що представники російського великого бізнесу потерпають через санкції і шукають шляхи впливу на диктатора або його близьке оточення із силового блоку.

За даними розвідки, у середовищі російської бізнес-політичної еліти формується група впливових осіб, опозиційних до Путіна й охочих позбутися його. Як імовірного наступника називали директора ФСБ Олександра Бортникова.

Болгарський журналіст, головний розслідувач міжнародної групи Bellingcat Христо Грозєв говорив, що такі ідеї російська еліта обговорювала ще до початку повномасштабної війни.