Парамедикиня Михайлова подала президентові петицію про створення в Україні Пантеону героїв. Протягом двох днів її підписало понад 21 тис. осіб

Петиція, яку подала Михайлова, має набрати 25 тис. підписів, щоб її розглянув президент
Фото: president.gov.ua
Депутатка Київради, парамедикиня Аліна Михайлова подала до президента України Володимира Зеленського петицію із пропозицією створити в Україні Національний пантеон героїв.

Відповідну петицію оприлюднили на сайті глави держави 21 березня, до полудня 23-го її підписало вже 21,3 тис. осіб (для розгляду президентом потрібно 25 тис. підписів).

Михайлова пропонує створити цей пантеон на Аскольдовій могилі, де в березні поховали її нареченого, героя України Дмитра Коцюбайла.

"У цьому пантеоні мають відбуватися почесні поховання та встановлюватися пам'ятні об'єкти для увічнення видатних історичних діячів України: лідерів національно-визвольних змагань усіх часів, військових командирів, визначних осіб, що здійснили героїчні вчинки в боротьбі за незалежність України. Повномасштабна війна змусила українців повернутися до своєї історії, переосмислити національну пам'ять і роль діячів минулого. Такі видатні особистості, як Степан Бандера, Євген Коновалець, Симон Петлюра, Павло Скоропадський та багато інших поховані поза межами України. Держава має активізувати дипломатичні зусилля для їхнього почесного перепоховання на території Національного пантеону", – ідеться в її петиції.

Аскольдова могила, наголошує Михайлова, – культове місце військової слави.

"Це одна з найвідоміших історичних місцевостей у Києві, де споконвіку ховали воїнів та інших видатних особистостей. Окупаційна радянська влада зруйнувала некрополь, однак сьогодні до Аскольдової могили повертається її історична роль. Тут спочиває Герой України, доброволець Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), командир першого батальйону "Вовки Да Вінчі" 67-ї ОМБр, розташовані пам'ятні знаки Героїв Небесної сотні, захисників Іловайська, Дебальцевого, Донецького аеропорту. Національний пантеон героїв України на території парку Аскольдової могили має стати місцем почесних поховань і комплексом ушанування пам'яті видатних героїв української історії: героїв Крут, героїв Холодного Яру, Української повстанської армії, героїв Небесної сотні, славних "кіборгів", героїв України російсько-української війни", – додала авторка петиції.

У Facebook Михайлова зазначила, що бачить цей комплекс як "місце національної сили, пам'яті, єднання та консолідації, місце, куди всі наступні покоління українців – через 10, 20, 50, 100 та 300 років – приходитимуть ушанувати своїх героїв і надихатимуться на розбудову вільної України".

Вона наголосила, що держава зараз займається створенням Національного військового меморіального цвинтаря.

"Це дуже важливий і потрібний для України проєкт, на якому ми не маємо зупинятися. Нам потрібен наш "Арлінгтон" як вічна пам'ять, що без війська немає України. І нам потрібен пантеон як місце сили і єднання довкола визначних борців за нашу незалежність. Громадськість висувала подібні проєкти і за часів третього, і п'ятого, і чинного президента України. Зараз він як ніколи на часі, і ми маємо довести його до кінця", – резюмувала Михайлова. 

Контекст:

Дмитро Коцюбайло (позивний Да Вінчі) народився в Івано-Франківській області 1995 року, він був на війні з 2014 року. У 21 рік став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК "Правий сектор". 2014 року Коцюбайло дістав важке поранення танковим снарядом у Пісках Донецької області. За три місяці після одужання й реабілітації він повернувся на фронт.

30 листопада 2021 року Зеленський надав Да Вінчі звання Героя України й 1 грудня вручив йому орден "Золота Зірка". У серпні 2022-го Коцюбайло здобув первинне офіцерське звання – молодший лейтенант, писала "АрміяInform".

Після початку повномасштабного вторгнення РФ "Вовки да Вінчі" під керівництвом Коцюбайла захищали Україну на фронті, зокрема – восени торік звільняли Харківську область.

7 березня 2023 року Коцюбайло загинув у бою під Бахмутом.

10 березня прощання з Да Вінчі відбулося в Києві. До Михайлівського собору вшанувати пам'ять загиблого командира прийшли Зеленський і прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, яка була в Україні з візитом. Прощання продовжили на Майдані Незалежності, куди прийшли тисячі людей. Там були головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала, начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і міністр оборони Олексій Резніков.

Зеленський посмертно нагородив командира "Хрестом бойових нагород" (він передав нагороду матері героя під час прощання).