"Позиційна війна створює величезні ризики для України". Залужний розповів, що потрібно для перемоги над Росією

За його словами, позиційна війна проти України дасть змогу РФ відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме ЗСУ і самій державі.

"Для виходу із цієї війни Збройним силам України необхідні головні військові можливості й технології. Найважливішою з них є повітряна міць. Контроль над небом потрібен для проведення великомасштабних наземних операцій, – наголосив Залужний. – Російські ВПС зазнали величезних втрат, ми знищили понад 550 їхніх систем ППО, але вони зберігають значну перевагу над нами й далі будують нові ударні ескадрильї. Ця перевага ускладнює наше просування вперед. Російські системи ППО дедалі частіше заважають польотам наших літаків".

Як вказав головком ЗСУ, російські безпілотники взяли на себе значну частину функцій пілотованої авіації щодо розвідки й завдання авіаударів. БПЛА також повинні стати частиною і відповіді України, додав Залужний.

"Україна має завдавати масованих ударів із використанням хибних і ударних безпілотників, щоб перевантажити російські системи ППО. Ми маємо полювати на російські безпілотники за допомогою власних безпілотників-мисливців, оснащених мережами... А для засліплення тепловізійних камер російських безпілотників у нічний час необхідно використовувати стробоскопи", – зазначив головнокомандувач ЗСУ.

Це вказує на другий пріоритет – радіоелектронну боротьбу, продовжив Залужний.

"Наприклад, глушіння сигналів зв'язку й навігації. РЕБ – ключ до перемоги у війні безпілотників. За останнє десятиліття Росія модернізувала свої сили РЕБ, створивши новий рід військ і побудувавши 60 нових видів техніки. У цій галузі вона перевершує нас: 65% наших платформ перешкод станом на початок війни були виготовлені за радянських часів", – поінформував головком ЗСУ.

Залужний розповів, що Україна вже створила багато власних систем електронного захисту, але вона також потребує ширшого доступу до радіоелектронної розвідки союзників і розширення виробничих ліній для безпілотних систем на українській території й за кордоном.

Третє завдання, за словами Залужного, – контрбатарейна боротьба. Артилерійський, ракетний і ракетно-гарматний вогонь – це 60–80% усіх бойових завдань у війні, зазначив головком ЗСУ.

Коли Україна вперше отримала західні гармати, їй вдалося досить успішно виявити й уразити російську артилерію, але ефективність такої зброї, як американський снаряд Excalibur із GPS-наведенням, різко знизилася через удосконалення російської РЕБ, зазначив Залужний. Водночас, додав він, контрбатарейний вогонь РФ покращився.

"Поки нам удається досягти паритету з Росією через меншу кількість точнішої вогневої потужності. Але цього може забракнути. Нам необхідно нарощувати наші локальні поля GPS – використовувати наземні антени, а не лише супутники, – щоб наші високоточні снаряди були точнішими в умовах російських перешкод. Нам потрібно активніше використовувати безпілотники-камікадзе для завдання ударів по російській артилерії. А нашим партнерам необхідно передавати нам досконаліше обладнання для артилерійської розвідки, здатне виявляти російські гармати", – вказав головком ЗСУ.

Четверте завдання для України – технологія мінування, заявив Залужний. Він повідомив, що навіть західні постачання, такі, як норвезькі танки для розмінування й ракетні установки для розмінування, виявилися недостатніми, враховуючи масштаби російських мінних полів, які місцями простягаються на 20 км.

"Коли нам удається прорвати мінні поля, Росія швидко поповнює їхні запаси, випускаючи нові міни з великої відстані. Вихід – у технологіях. Нам потрібні датчики, схожі на радар, які використовують невидимі імпульси світла для виявлення мін у землі, та системи димоутворення для маскування дій наших саперних підрозділів. Ми можемо використовувати реактивні двигуни від списаних літаків, водомети або касетні боєприпаси для проривання мінних загороджень, не вкопуючись у землю. Допоможуть і нові типи тунельних екскаваторів", – зазначив Залужний.

Як вказав головком ЗСУ, п'ятий і останній пріоритет – нарощування власних резервів. За його словами, влада РФ не змогла використати свою значну перевагу в живій силі, зокрема, побоюючись політичної кризи через загальну мобілізацію, але й можливості України з підготовки резервістів на власній території також обмежені.

"Ми не можемо легко звільнити солдатів, яких скеровують на фронт. Ба більше, Росія може завдати удару по навчальних центрах. Окрім того, у нашому законодавстві є прогалини, які дають змогу громадянам ухилятися від виконання своїх обов'язків. Ми намагаємося вирішити ці проблеми. Ми вводимо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, яких можна буде призвати на збори або за мобілізацією. Ми також вводимо "бойове стажування", яке передбачає розміщення знову мобілізованих і навчених військовослужбовців у досвідчених фронтових частинах для їх підготовки", – поінформував Залужний.

На його думку, Росію, яка зазнала великих втрат і витратила багато боєприпасів, не можна недооцінювати, оскільки вона "ще довгий час матиме перевагу в озброєнні, техніці, ракетах і боєприпасах". Незважаючи на безпрецедентні санкції, оборонна промисловість РФ нарощує обсяги виробництва, додав Залужний.

"Позиційна війна – це затяжна війна, яка створює величезні ризики для Збройних сил України й держави. Для того, щоб вирватися із цієї пастки, Україні необхідно все: перевага в повітрі, значно покращені засоби радіоелектронної боротьби і контрбатарейної боротьби, нові технології мінування, можливість мобілізації та підготовки додаткових резервів, – заявив головком ЗСУ. – Ми також мусимо зосередитися на сучасному командуванні й управлінні – так ми зможемо візуалізувати поле бою ефективніше, ніж Росія, й ухвалювати рішення швидше – і на раціоналізації нашої логістики, одночасно підриваючи російську ракетами більшої дальності".

Нові, інноваційні підходи можуть знову перетворити цю позиційну війну на війну маневрів, резюмував Залужний.

Контекст:

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків.

У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей.

5 червня 2023 року в Міноборони України заявили, що на деяких напрямках сили оборони перейшли до наступальних дій. Пізніше були повідомлення про деокупацію населених пунктів на сході й півдні.

Із 24 лютого 2022 року до 1 листопада 2023 року знищено, за даними Генштабу ЗСУ, 301 490 російських окупантів.