Правозахисники готують звернення до Міжнародного кримінального суду з обвинуваченням Путіна у використанні голоду як зброї

Мета правозахисників – задокументувати випадки, коли російські окупанти використовували голод як зброю війни, надавши докази для того, щоб МКС розпочав перше судове переслідування такого типу, яке могло б висунути обвинувачення російському президенту Володимирові Путіну.

Старший юрист юридичної фірми Global Rights Compliance Юсуф Хан сказав, що "використання продовольства як зброї відбувалося у три етапи" – з початкового вторгнення, коли українські міста взяли в облогу, а постачання продовольства припинили.

Серед задокументованих інцидентів – загибель 20 мирних жителів у Чернігові вранці 16 березня 2022 року, коли російські осколкові бомби вибухнули біля супермаркету, де українці стояли в черзі по хліб і продукти.

Слідчі також зосереджені на облозі Маріуполя, додав Хан. Постачання продовольства в місто припинили, а коридори гуманітарної допомоги заблокували або розбомбили, через що зголоднілим цивільним людям було дуже важко або неможливо втекти.

До другого етапу входить знищення запасів їжі й води, а також джерел енергії по всій Україні під час бойових дій, які адвокат назвав "об’єктами, необхідними для виживання цивільного населення".

Такі атаки, стверджував Хан, були "не злочинами результату, а злочинами наміру", оскільки, "якщо ви знищуєте об'єкти, необхідні цивільному населенню, як-от енергетична інфраструктура, у розпалі зими, ваші дії є передбачуваними".

Такі міста, як Миколаїв, залишилися без питної води на початку війни після того, як російські війська захопили насосну станцію, яка її постачала. Решта жителів була змушена покладатися на воду, котру доправляли щодня, щоб мати змогу безпечно пити й митися.

Третій етап – спроби Росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства. Зокрема й атаки на місця зберігання зерна, через що наприкінці липня й на початку серпня було знищено 270 тис. тонн продуктів.

Global Rights Compliance працюватиме з українською прокуратурою до кінця наступного року, щоб скласти досьє. Юристи хочуть подати заяву відповідно до ст. 15 Римського статуту, що дасть змогу третім сторонам надсилати інформацію про ймовірні воєнні злочини прокурору МКС. Прокурор зі свого боку вирішить, чи продовжувати справу.

Частину зусиль юристів буде спрямовано на виявлення винних, зокрема на те, щоб притягнути до обвинувачення Путіна, як це сталося в березні, коли МКС видав ордер на арешт президента РФ через незаконну депортацію українських дітей у Росію з територій, окупованих під час війни.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеса, Чорноморськ та Південний. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію".

Водночас президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним. Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський запропонував Гутеррішу й Ердогану продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ.

Після закінчення строку дії угоди Росія завдала низки ударів по портових містах України, знищивши сільськогосподарську інфраструктуру й зерно.