"Це небезпечно". Маляр закликала не публікувати даних і фото людей, які можуть бути у полоні. І пояснила, чому

"Це небезпечно. Пости у соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по батькові та військової посади, можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну. Такі пости переважно супроводжуються підписами на кшталт "ця особа перебуває в полоні, подивіться, може, хто знає чи шукає цю людину" або "помоліться за повернення" та містять персональні дані військового", – написала вона.

Маляр пояснила, що людина, яку в такий спосіб намагаються розшукати, може бути в полоні, але окупанти можуть вважати, що вона не військова, а цивільна. Можливий варіант, коли особа переховується на окупованій території й шукає способів повернутися на підконтрольну Україні територію.

"Оприлюднюючи дані й фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки. Пам'ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їхньої дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців у полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але і їхнім бойовим побратимам. Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Ідеться про додаткову інформацію, як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, у результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим", – додала вона.

Заступниця міністра розповіла, що для пошуку людей, які, ймовірно, перебувають у полоні, родичам потрібно звертатися до координаційного штабу щодо поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України. Ця установа об'єднує у собі понад 10 державних установ та організацій, офіс розташований у Києві, на вулиці Спаській, 37, додала вона.

Телефони штабу: +38 (095) 412 74 24; +38 (044) 425 12 09.

"Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію", – зазначила Маляр.

Контекст:

Між Україною та Росією за час повномасштабної війни проведено 29 обмінів полоненими, під час яких удалося звільнити 1,3 тис. осіб.

Найбільший на сьогодні обмін відбувся 21 вересня. Тоді з полону звільнили 215 захисників України, із них 108 – азовці. Росії віддали кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука та 55 російських військових.