У Кропивницькому попрощалися із двійнятами-військовими, які загинули в перший день великої війни

Попрощатися з військовими братами-двійнятами на Далекосхідний цвинтар прийшли рідні, друзі, знайомі, учителі, побратими й посестри.

Спочатку обидва брати вступали до військового училища, але їх підвів зір – і тому вони вирішили вступити до будівельного технікуму. Після закінчення технікуму пішли в армію, служили в Миколаєві. 2000 року їм запропонували йти в миротворчі війська, їх скерували в Ліван, де брати пробули рік.

Після повернення чоловіки вирішили працювати в поліції, згадує матір. Вступили до Київського університету внутрішніх справ, працювали за фахом. Після початку війни вирішили піти захищати Україну й із 2015 року служили в армії, зазначає міськрада Кропивницького. Із 2021 року, за словами матері, обидва воювали в Луганській області.

Родичка Бойків Наталія Ковальчук розповіла, що в рідних братів були різні характери: "Ростислав був трохи спокійніший, тихіший, домашній. А Владислав був дуже відкритий, активний. Вони були військовими. Владислав – старшим сержантом. Ростислав – сержантом".

Під час відпусток приїжджали додому, заходили до рідної Великобалківської гімназії у Кропивницькому, каже тамтешня вчителька Оксана Стародубцева.

"Вони приходили до нас у школу, де брали участь у заходах на вшанування до Дня Збройних сил України. Налаштовували учнів на те, щоб вони гарно вчилися, знали історію України, щоб вивчали свою рідну мову", – каже вона.

Брати були одними з перших, хто прийняв бій у перший день повномасштабного наступу Росії на Україну, розповіла мати військових. Вони загинули 24 лютого 2022 року біля селища Біловодськ Луганської області.

"Останні слова, коли вони зателефонували, сказали: "Мамо, тату, вибачте, якщо ми чимось провинилися перед вами, але навряд чи ми вистоїмо. Тому що сили – зовсім не рівні. На нас рухається ціла колона танків", – згадує жінка.

Контекст: