Україна має домогтися від ЄС звільнення від сплати вуглецевого податку, це збереже до €1,2 млрд щорічно – ЕВА
У травні цього року ЄС схвалив регламент про прикордонне вуглецеве коригування – Carbon Border Adjustment Mechanism, СВАМ. Якщо Україна не домовиться про перехідний період, цей податок коштуватиме підприємствам до €1,2 млрд щорічно, тому потрібно розпочати перемовини щодо активізації ст. 30 регламенту СВАМ, яка дає можливість створити особливі умови експорту товарів з України. Про це написала координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації (ЕВА) Ольга Бойко у статті для видання Mind.
"Уже з 1 жовтня почав діяти перехідний період СВАМ, протягом якого імпортер лише звітує про викиди CO₂, закладені в імпорт товарів, які підлягають оподаткуванню за CBAM, без стягування відповідної плати. З 1 січня 2026 року механізм запрацює повністю: виробник товару, що підпадає під СВАМ, під час його імпорту в ЄС має заплатити за викиди CO₂, що вивільнилися внаслідок його виробництва. Для цього потрібно буде купити відповідну кількість сертифікатів СВАМ за ринковою ціною, сформованою на ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів ЄС (EU ETS)", – написала експертка.
Дія СВАМ пошириться спочатку на залізо, сталь, алюміній, цемент, органічні хімічні речовини, добрива, електроенергію і водень. А до 2030 року, як очікують, податок сплачуватимуть також виробники скла, целюлози й паперу, а також представники авіа- та морського транспорту.
"ЄС ще до війни визначав Україну як одну з тих країн, які найбільше постраждає від СВАМ. За різними оцінками, додаткове навантаження на імпорт з України щороку становитиме від €300 млн до €1,2 млрд. У теперішніх умовах таке фінансове навантаження буде непідйомним для економіки України, яка ледве дихає. Саме тому потрібно розпочати перемовини щодо активізації ст. 30 регламенту СВАМ, яка дає можливість створити особливі умови експорту товарів з України, де виключні й неспровоковані події спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес і допоможе частково акумулювати ресурси для необхідних реформ у сфері захисту довкілля та клімату", – заявила Бойко.