Умланд: Україна і Грузія вступлять у НАТО, коли їм це вже буде не потрібно. Конфлікт із Росією до того часу вичерпає себе G

Умланд: Мінські угоди багато критикують, але іншого варіанта розв'язання проблеми на Донбасі поки не видно
Скріншот: Громадське Телебачення / YouTube

Країни – члени НАТО не до кінця усвідомлюють загрозу, джерелом якої є Росія, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" німецький політолог Андреас Умланд.

Україна стане членом НАТО вже після врегулювання її конфлікту з Росією. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив німецький політолог Андреас Умланд.

"НАТО поки не готовий розширюватися на схід. В Альянсі для ухвалення такого рішення має бути згода всіх 29 його членів. Тобто кожна країна має право вето. У таких умовах Україні і Грузії не варто сподіватися на членство. На мою думку, Україна і Грузія вступлять у НАТО, коли їм це вже буде не потрібно. Конфлікт із Росією до того часу вичерпає себе. Це дійсно проблема. Тому Києву потрібно розглядати й інші структури безпеки. Зокрема, це міг би бути Балтійсько-чорноморський союз. Звичайно, це був би антиросійський, антипутінський союз. Адже саме Москва зараз є джерелом загрози. Це актуальна проблема, але практичних кроків щодо втілення такої ідеї поки немає. Я думаю, члени НАТО не зовсім відчувають ту грозу, яка насправді існує", – підкреслив Умланд.

За його словами, керівництва країн, що розташовані між РФ і Альянсом, зацікавлені у створенні нового блоку безпеки.

"Країни із "сірої зони" між Росією і НАТО хотіли б об'єднатися в союз безпеки. Це Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан. Але країни з НАТО і ЄС вважають, що вирішили питання, пов'язані з безпекою. Насправді ж ризики для них залишаються. Уявіть собі апокаліпсичну ситуацію в Україні: біженці будуть прориватися до ЄС або, наприклад, тут вибухне якась атомна станція. І що тоді будуть робити НАТО і Євросоюз? Потрібно розуміти, що це спільні ризики", – зазначив політолог.

Він уважає, що наразі Мінські угоди – оптимальний варіант для врегулювання конфлікту на сході України.

"Нормандський формат не приводить до реального поліпшення ситуації. Мінські домовленості зупинили розширення окупованих територій України, які де-факто контролює Росія. І поки ми спостерігаємо якусь плутанину: а що ж далі робити? Що стосується можливого введення на Донбас миротворчої місії ООН, то Німеччина тут відходить на другий план, адже вона не постійний член Ради Безпеки. Франція зараз зайнята іншими питаннями. Тому "пробіл", що утворився, заповнюють США. Мінські угоди багато критикують, але іншого варіанту вирішення проблеми поки не видно", – заявив Умланд.

Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.

Мінські угоди, що регламентують урегулювання конфлікту на Донбасі, було підписано в лютому 2015 року. Вони припускають припинення вогню, відведення важкої техніки від лінії зіткнення, звільнення всіх заручників, а також відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в Донецькій і Луганській областях. Жодного пункту угод повністю поки не виконано.

Дипломатичні переговори про врегулювання конфлікту тривають у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини і Росії.