В Україні діють нормативні обмеження, які гальмують випуск безпілотників – ЗМІ

Виробники дронів стикаються із труднощами через офіційні правила, пишуть ЗМІ. На фото – безпілотник "Лелека-100"
Фото: wikipedia.org
Українські виробники безпілотників не можуть збільшити обсяги випуску продукції. Одна із причин – правила, які встановила держава. Про це йдеться в публікації "Економічної правди" 22 березня.

Усі безпілотники, які виробляють в Україні, майже повністю збирають з імпортних деталей. Із 2014 року в Україні з'явилося багато приватних компаній, які виробляють безпілотники, котрі за якістю збирання не поступаються іноземним аналогам, ідеться у статті. Після початку повномасштабного вторгнення Росії безпілотники почали великими партіями купувати як держава, так і волонтери. У майбутньому підприємства могли б забезпечувати не лише українську армію, а і продавати продукцію за кордон, пише видання. Але є низка проблем, яка не дає їм розкрити свій потенціал.

Зазначають, що держава не купує українських дронів за ринковою ціною. Згідно з постановою уряду, закупівельну ціну безпілотника визначають за формулою "витрати на виробництво плюс відсоток прибутку". Цей відсоток суворо обмежено – він становить 1–3% від собівартості компонентів і 30% від збирання. Держава не закладає в цю формулу витрати на розроблення нових моделей і модернізацію потужностей, ідеться в публікації.

У державному концерні "Укроборонпром" заявили, що їхні виробники БПЛА також відчувають проблеми з обмеженням цін, оскільки дотацій на виробництво безпілотників не передбачено.

Правило обмеження ціни діє для українських виробників, а іноземних не стосується, що дає їм конкурентну перевагу. Українському виробнику вигідніше перенести потужності за кордон і звідти продавати БПЛА Україні, зазначають у статті. Зараз між виробниками і владою триває дискусія про покращення правил.

Ще одна проблема – у лютому держава скасувала податки на імпорт безпілотників, але залишила їх для компонентів. Через це українські безпілотники виходять дорожчими за імпортні. За законом, виробник може отримати відшкодування мит і ПДВ, але це діє лише для запчастин, необхідних для виконання державних контрактів. Виробники безпілотників укладають контракти не лише з державою, а й із волонтерськими фондами, тому вважають, що цей вид контрактів потрібно прирівняти до державних.

Крім того, в Україні можна бронювати від мобілізації робітників, які сприятимуть обороні країни в тилу. Однак ця процедура не працює стосовно так званих дефіцитних для фронту фахівців. Виробники безпілотників мають таких спеціалістів – це інженери або оператори БПЛА, тому їх можуть мобілізувати, і будуть складнощі з виробничим процесом.

Є й інші проблеми, подолавши які, галузь виробництва безпілотників може покривати більшість потреб ЗСУ, ідеться у статті.

Контекст:

Україна має розвивати своє виробництво безпілотників, щоб не бути залежною від техніки з-за кордону. Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков 6 березня.

5 травня 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск глобальної фандрайзингової платформи United24 зі збору коштів для України (гроші надходять на рахунки Національного банку України, а потім їх передають профільним міністерствам).

United24 разом із Генеральним штабом ЗСУ й Міністерством цифрової трансформації України на початку липня 2022 року заявили про спільний проєкт "Армія дронів". Програма передбачає системну закупівлю дронів, їх ремонт і курс навчання пілотів.

Як заявляв глава Мінцифри, віцепрем'єр-міністр України Михайло Федоров, він сподівається, що проєкт зможе зібрати стільки коштів, щоб забезпечити дронами військових по всій лінії фронту.

ЗСУ використовують різні безпілотники українського виробництва – "Лелека-100", SKIF, "Фурія", "Валькірія", Spectator та інші.