Заступник міністра юстиції заявила, що рішення за позовом України проти РФ Міжнародний суд ООН може прийняти через 5–7 років
Рішення Міжнародного суду ООН не приймуть дуже швидко, зазначила перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова.
Міжнародний суд ООН може протягом 5–7 років розглядати позов України до Росії з вимогою засудити акти тероризму на Донбасі, сказала перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова 2 січня в Києві журналістам. Про це повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".
"На жаль, швидкого рішення не буде. Дуже давно такі суперечки не розглядали в Міжнародному суді ООН. Тут ми бачимо чотири конвенції, за деякими вже почало працювати МЗС і вже подали позови, в цьому разі щодо тероризму та дискримінації", – зазначила вона.
Севостьянова додала, що розглядання позову України непросте. Відповідаючи на питання про те, чи можна очікувати винесення рішення в 2017 році, вона сказала, що не робила б таких прогнозів. Севостьянова підкреслила, що розгляд позовів роками – це нормальна практика для міжнародних судів. За її словами,
По ее словам, розгляд позову України проти Росії може зайняти 5-7 років.
"Суд розуміє важливість питання, спостерігаючи, що конфлікт не вичерпується", – додала вона.
16 січня Україна подала позов проти РФ в Міжнародний суд ООН в Гаазі. Зокрема, Київ вимагає засудити акти тероризму на Донбасі, а також збитий рейс MH17 і в Харкові, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмір яких в позові не зазначено. Крім того, суду пропонують залучити до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму.
Інший блок претензій у позові стосується порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.
Україна просить Міжнародний суд ООН на час розглядання справи, як заходи забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
У Москві звернення до суду назвали "таким, що переслідує поточні політичні інтереси".
Міжнародний суд ООН розгляне позов України 6–9 березня, слухання будуть стосуватися вимог щодо вжиття забезпечувальних заходів.