Зеленський подав у Раду законопроєкт про встановлення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом

За його словами, 8 травня Україна й вільний світ згадують про шість років – з 1939-го до 1945-го, – які забрали життя мільйонів людей, зокрема 8 млн українців.

"Роки окупації та звірств, кровопролитних боїв, бомбардувань, блокад і масових страт, Голокосту. Усього зла, яке нацизм приніс світу, приніс на нашу землю. Різні народи в єдності, у союзництві, у складі антигітлерівської коаліції протистояли злу. Народи Європи й Америки... Азія, Австралія, Африка – кожен має власну історію боротьби в тій війні, але спільну історію перемоги", – ідеться в повідомленні.

Президент підкреслив, що саме 8 травня капітулював режим нацистів і цього дня в усьому світі заведено сумувати за загиблими на тій війні. Він заявив про необхідність повернути Україні "чисту історію без ідеологічних домішок".

"Саме 8 травня велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу. Світ вклоняється перед усіма, хто захищав і захистив життя. Хто скидав нацистські прапори на звільненій території і хто відчиняв ворота концтаборів. 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту, саме 8 травня світ ушановує пам'ять усіх, чиї життя були забрані тією війною, це чиста історія, без ідеологічних домішок – історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу", – написав глава держави.

Контекст:

До 2015 року в Україні на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги, але 2015 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня встановили Днем пам'яті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), опублікованого 30 квітня, протягом останнього десятиліття ставлення українців до Дня Перемоги зазнало суттєвих змін. 2010-го День перемоги був одним із найважливіших свят, так вважало 58% населення, за популярністю він поступався лише Новому року, Різдву й Великодню. До 2021 року його популярність упала вдвічі, і вже лише 30% вважали його найважливішим святом. А 2023-го залишилося лише 13% прихильників цього свята, менше прихильників лише у Дня праці.