ЗМІ дізналися подробиці української операції з викрадення літака РФ. Вона призвела до обстрілу аеродрому

Як зазначає видання, у квітні – липні 2022 року цивільний айтішник Олексій (ім'я змінено) вирішив спробувати завербувати російських військових, щоб ті продали Україні літак. Саме тоді Верховна Рада дозволила виплачувати винагороду за добровільне передавання ЗСУ російської техніки, нагорода за літак становила $1 млн.

Айтішник спочатку самостійно поспілкувався з більше ніж сотнею російських пілотів, попередньо зібравши дані про них з неофіційних платних сервісів. Потім він звузив коло до трьох військових РФ і зібрав на них досьє. Після цього через знайомих він звернувся до ГУР для підтримки операції. Там прийняли зібрану ним інформацію, але продовжувати співпрацю відмовилися.

Тоді айтішник звернувся до знайомого співробітника Служби безпеки Максима (ім'я змінено). Він, за словами учасників операції, доповів "нагору". Ланцюжком службової ієрархії ідея дійшла до керівництва СБУ, зокрема до тодішнього голови служби Івана Баканова. Есбеушник Максим приєднався до операції як оперативник.

У пілотів просили додаткові підтвердження серйозності намірів. Зокрема, вони надсилали відео своїх літаків. Але в обмін росіяни чекали на гарантії і гроші від української сторони. За кожне відео потенційні російські зрадники просили від $5 тис. Скріншоти цих відео 25 липня 2022 року публікував журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв.

СБУ не знайшла грошей, щоб "вкластися" в операцію і, як пише видання, оперативник пішов шукати їх сам. Саме тут, за твердженням співрозмовників журналістів, в операції з'явився Роман Червінський, який був знайомий з есбеушником Максимом по службі.

У момент операції Червінський – заступник командира військової частини у Силах спецоперацій. Він запевняє, що погодив дії зі своїм керівництвом, яке схвалило операцію.

Орієнтовно у травні 2022-го операція почала набирати обертів. За словами учасників, її санкціонували в Генштабі. У Києві створили спеціальну робочу групу, до якої, окрім вищезгаданих учасників, увійшов військовий із Повітряних сил Павло (ім'я змінено). Його допомога була потрібна, щоб перевірити російських пілотів на професіоналізм.

Зрештою організатори операції обрали одного одруженого росіянина без дітей – Романа Носенка – пілота Су-24 і Су-34. На цьому етапі українці зрозуміли, що росіяни можуть вести з ними свою "гру", тому намагалися дістати якнайбільше секретної інформації від пілота з РФ: де він виконує завдання, хто віддає накази й курирує роботу.

Загалом план викрадення літака був таким: 23 липня пілот залітає в Україну в конкретному квадраті на певній висоті, де його зустрічають українські військові. На варті стояла ППО, щоб збити росіянина, якщо він порушить домовленості. Місце приземлення Носенка – аеродром Канатове у Кіровоградській області. Пілот запропонував його сам.

Носенко мав сказати своїм диспетчерам, що його підбили, а Україна б повідомила про взяття у полон пілота, підготувавши "уламки" його літака на місці події. Чоловіку видали б нові документи і сховали в Україні або ЄС.

У день операції, 23 липня, коли російський пілот мав прилетіти на аеродром Канатове під Кропивницьким, Росія випустила по області 13 ракет. Вісім із них ударили по летовищу Канатове.

Внаслідок обстрілу загинув командир військової частини, 17 військових дістали поранення, повністю знищили два бойові винищувачі, іншу техніку, злітну смугу, будівлі зазнали значних пошкоджень.

4 серпня, як пише "Українська правда", СБУ відкрила кримінальне провадження за статтями "державна зрада" і "перевищення влади". Слідство вважає, що ексрозвідник Червінський не погодив операцію з розвідкою, тобто перевищив повноваження. Також у СБУ стверджують, що Червінський самовільно відправив військових на аеродром, щоб ті зустріли російський літак.

Уже після публікації "Української правди" у СБУ підтвердили, що ведуть розслідування того, що сталося. У відомстві дії організатора операції назвали самовільним і наголосили, що саме вони спровокували обстріл.

Контекст:

Уперше про цю операцію стало відомо 25 липня, про неї написали російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на ФСБ. Пропагандисти стверджували, що до операції може бути причетний Грозєв.

Сам Грозєв підтвердив існування операції. Він додав, що під час спроби припинити українську операцію ФСБ "ненавмисно розкрила особи десятків офіцерів контррозвідки, їхні методи роботи та їхніх агентів під прикриттям".