Фельштинський: У Росії завдання – утриматися в Сирії, водночас завдаючи відчутного удару по ЄС і НАТО. І вона досить вдало вирішує це завдання

Російська влада хоче втриматися в Сирії, водночас завдаючи відчутного удару по Євросоюзу і НАТО. І наразі Москва досить успішно вирішує це завдання. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив російсько-американський історик, автор книги "ФСБ підриває Росію" Юрій Фельштинський.

"Коли [президент США Дональд] Трамп якийсь час тому оголосив про виведення американських військ із Сирії (чого до кінця не відбулося), ми всі намагалися зрозуміти, якими будуть наслідки. І ось, власне, зараз вони починають проявлятися. У Сирії сьогодні господарюють три сили – Росія, Іран і Туреччина. Кожна із країн має свої складні та несумісні один з одним інтереси. Я навмисно не називаю сирійського уряду серед учасників цієї політичної гри, тому що з усіх сил сирійський уряд найменш незалежний і самостійний. За його спиною у військовому сенсі стоїть Росія. У політичному сенсі сирійський уряд вразливий. Основне його завдання – утримати владу. У Туреччини стратегічне завдання – не допустити створення курдської держави. В Ірану стратегічне завдання – створити серйозний плацдарм у Сирії для ймовірного наступу, нападу на Ізраїль. У Росії стратегічне завдання – утриматися в Сирії й у такий спосіб стати одним з основних учасників близькосхідного конфлікту, водночас завдаючи досить відчутного удару по Європейському союзу і НАТО. РФ зацікавлена в ослабленні й розпуску НАТО та ЄС. На сучасному історичному етапі вона досить вдало вирішує для себе це завдання", – зазначив Фельштинський.

Він вважає, що рішення турецької сторони не перешкоджати сирійським біженцям, які прямують у Євросоюз, може призвести до виходу з ЄС низки країн.

"Туреччина – найслабший блок усередині НАТО. Країни Альянсу з великим побоюванням стежать за досить агресивними кроками турецького уряду у зв'язку із ситуацією в Сирії. Водночас шантаж Туреччини щодо біженців, який зараз набув відкритої форми, потенційно спричиняє серйозне невдоволення всередині європейських країн, що входять у ЄС. Теоретично це може призвести до виходу тих чи інших країн із Євросоюзу у зв'язку з їхньою відмовою приймати біженців, на чому наполягатимуть провідні країни ЄС, наприклад Німеччина. Коли Туреччина заявляє про відкриття кордону і намір випустити приблизно 1 млн сирійських біженців, то, природно, для Європи це серйозна загроза дестабілізації. Внутрішнє невдоволення може підштовхнути уряди якихось країн, наприклад Греції, Угорщини, Чехії (якщо перед ними поставлять питання про необхідність прийняти велику кількість сирійських біженців), до бажання вийти з ЄС. Загалом нинішня ситуація серйозна і з військового, і з політичного погляду. Час від часу ми будемо свідками загибелі військових усіх сторін-учасниць. Але варто врахувати, що Іран ще не виявив себе серйозно як військова сила в Сирії. Я думаю, це на нас чекає попереду", – підкреслив Фельштинський.

27 лютого 2020 року внаслідок удару по сирійській провінції Ідліб загинуло 33 турецькі військові, 36 – дістали поранення.

У міністерстві оборони РФ заявили, що турецькі військовослужбовці "були в бойових порядках терористичних формувань", і відкинули свою причетність до удару. У міністерстві оборони Туреччини відповіли, що росіяни перед атакою знали про розташування турецьких військових в Ідлібі і що в цьому районі не було озброєних угруповань сирійської опозиції.

Турецьке міноборони оголосило про початок з 1 березня операції "Весняний щит". Починаючи з 27 лютого десятки безпілотників одночасно завдають ударів по сирійських базах і хімічних складах, знищено об'єкти сирійської системи протиракетної оборони.

Турецькі військові наразі в Ідлібі, останній сирійській провінції, яку частково контролює опозиція, у межах підписаної у 2017 році угоди про зони деескалації в Сирії.