Історик Плахонін: "Кримська декларація" США поставила Путіна нарівні зі Сталіним

Історик уважає, що Путін сповідує ті самі принципи у зовнішній політиці, що й Сталін
Фото: EPA

МЗС РФ зневажливо поставилося до заяви Державного департаменту США про анексію Криму, але схожий документ від 1940 року – "Декларація Веллеса" про захоплення СРСР Естонії, Латвії і Литви – впливав на зовнішню політику США десятки років. Водночас Вашингтон дав зрозуміти президентові РФ Володимиру Путіну, що, як і в часи керівника СРСР Йосипа Сталіна, Кремлю не варто сподіватися на скасування декларації, пояснив український історик Андрій Плахонін.

"Кримська декларація" американського держсекретаря Майка Помпео визначить зовнішню політику США на довгі роки. Про це 26 липня у колонці для газети "День" написав український історик Андрій Плахонін.

Він зазначив, що міністерство закордонних справ РФ зневажливо поставилося до заяви, але "одна важлива деталь" свідчить про її надзвичайну важливість.

Держдеп у своєму комюніке послався на "Декларацію Веллеса". Плахонін нагадав, що цей документ США опублікували 23 липня 1940 року у відповідь на "захоплення Радянським Союзом Естонії, Латвії і Литви".

"Виконувач обов'язків держсекретаря США Самнер Веллес підписав коротку декларацію, у якій говорилося про невизнання анексії. У момент публікації цієї декларації, у світлі підготовки [керівником СРСР Йосипом] Сталіним набагато глобальніших правок до атласу світу, вона здалася Москві нікчемною", – розповів історик.

За його словами, пізніше радянська влада неодноразово вимагала скасувати або відредагувати текст декларації.

"Минули десятиліття. Змінювалися президенти та генеральні секретарі. [Президент США Річард] Ніксон міг дарувати [генсеку КПРС] Леоніду Брежнєву автомобілі і шуби, але фундаментальний принцип "Декларації Веллеса" залишався незмінним: "Ex injuria jus non oritur" – "Злочин не може бути джерелом права", – підкреслив Плахонін.

Він пояснив, що цей підхід тепер буде протистояти "базовим принципам зовнішньої політики Росії: "Ex factis jus oritur" – "Факти породжують закон".

"Цілих півстоліття факт анексії СРСР Балтії здавався безповоротним і безсумнівним, і все ж у 1990–1991 роках Естонія, Латвія і Литва повернули свою незалежність. А сьогодні їхній суверенітет захищає  вже не "Декларація Веллеса", а членство в НАТО. Послідовне дотримання фундаментальних принципів рано чи пізно все одно переможе грубу силу. Напевно, саме це своїм посланням у першу чергу хотів сказати Помпео [президентові РФ Володимиру] Путіну", – припустив історик.

Плахонін уточнив, що документ "поставив Путіна врівень зі Сталіним, але зовсім не в тому сенсі, як це бачиться самому президенту РФ".

Водночас США нібито дали зрозуміти, що, "хоч би скільки зустрічей в Гельсінкі і навіть у Білому домі не відбувалося, як би не складалися американсько-російські відносини надалі, хто б не прийшов у США на місце [президента США Дональда] Трампа, і навіть на місце Путіна в Кремлі, США ніколи не змиряться зі скоєним Росією злочином".

"Навіть через півстоліття Росії все ж доведеться повернути Крим", – запевнив Плахонін.

25 липня Держдепартамент США опублікував заяву Помпео, в якій ішлося, що в Криму Росія "діяла негідно великої нації, вибравши ізоляцію від міжнародної спільноти". Держсекретар підкреслив, що Кремль порушив один з основних принципів ООН, на яких базується безпека всього світу.

"Як ми це робили в "Декларації Веллеса" [про невизнання США входження Латвії, Естонії і Литви до складу СРСР] у 1940 році, Сполучені Штати знову підтверджують свою політику щодо відмови у визнанні претензій Кремля на суверенітет над територією, захопленою силою, порушуючи міжнародне право. У згоді із союзниками, партнерами і міжнародною спільнотою США відкидають спробу Росії захопити Крим", – зазначив він.

Президент України Петро Порошенко назвав це "історичною заявою".

Спікер МЗС РФ Марія Захарова заявила, що не довіряє "таким доленосним деклараціям".

Комюніке США щодо Криму вже підтримали Польща, Німеччина, Естонія, Великобританія і Норвегія.