Піонтковський: Відновити відносини із Заходом за політично живого Путіна вже не видається можливим
У протистоянні кремлівських бульдогів під килимом з'явилася група противників залишення при владі президента РФ Володимира Путіна, уважає російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський.
У середині 2017 року "російська клептократія" має розв′язати питання про те, чи залишиться президент РФ Володимир Путін при владі. Таку думку висловив російський публіцист і політолог Андрій Піонтковський у колонці для "Радио Свобода".
"Вибори президента призначені на 18 березня 2018 року. Дату вибрано як останню данину-спогад згаслій кримнашистській ейфорії. Але коли транзит влади в Росії визначали на виборах? Вибори завжди були маніпуляцією, яка оформляла заздалегідь досягнуте рішення, що відображало сформоване в керівній верхівці співвідношення сил", – зазначив він.
На думку політолога, свого часу у такий спосіб оточення президента Бориса Єльцина ухвалило рішення зробити президентом Путіна, а той на певний час передав посаду Дмитру Медведєву.
"Майбутній президент – Комітет національного порятунку – хунта будуть названі керівною "елітою", яка володіє монополією на фінансові, інформаційні та силові ресурси. Позбавлене таких ресурсів громадянське суспільство не зможе сьогодні вирішально втрутитися у гру кремлівських престолів. "Еліта" розколота на дві нерівні частини, більша з них близька до консенсусу, який можна визначити фразою з культового радянського фільму: "Фюрер не здатний більше виконувати обов'язки вождя нації". За межами консенсусу залишається "Бункер" – члени кооперативу "Озеро" і Віктор Золотов із вірними (?) йому частинами Національної гвардії", – розповів він.
Піонтковський підкреслив, що проблема Путіна полягає в тому, що він не може виконувати найважливішу функцію комунікатора із Заходом і зазнав великої зовнішньополітичної поразки в Україні.
"Обсяг утилізованого бабла різко скоротився, що неминуче провокує невдоволення клептократії, зокрема і збройних володарів опричних паїв. Виникла реальна загроза найдорожчому для російських правителів – активам на Заході, та й усьому їхньому способу життя. Річ не тільки й не стільки в активах, а в усьому їхньому життєвому устрої: освіта дітей, лікування, відпочинок, добробут дружин і наложниць. Усе це поставлено під питання однією людиною, яка своїми авантюрними понтами зіпсувала відносини із Заходом. Відновити їх за політично живого Путіна вже не здається можливим", – уважає політолог.
Він додав, що стосовно опозиційного політика Олексія Навального й ініційованих ним антикорупційних акцій у владі борються дві лінії, одна з яких передбачає загравання з цим рухом, а друга виступає за жорстке придушення будь-якої опозиції.
"Угруповання "Бункер", якщо Путін піде, втратить абсолютно все. Їм потрібно якось терміново переламувати ситуацію. З огляду на це показовим було несподіване призначення "прямої лінії Путіна з народом" на 15 червня. Зазвичай таку піар-акцію проводили навесні. Здавалося б, що про цей формат як такий, що вичерпав себе, забули, проскочили й не буде його цього року. Ні, раптом її призначають на 15 червня, відразу ж після акції 12 червня. "Бункер" не міг дозволити Путіну зазнати ще одного приниження – прийти 15 червня на пряму лінію після повторного успіху демонстрацій по всій Росії", – продовжив політолог.
Піонтковський зазначив, що в Москві акцію опозиції вдалося "зім'яти" завдяки адміністративному пресингу.
"Сотні затриманих і максимальні адміністративні терміни для організаторів дали "Бункеру" відчуття реваншу за 26 березня. Помилкове відчуття. Нікуди не поділися нові довгострокові регіональний і демографічний чинники, що так яскраво проявилися 26 березня. Кількість протестувальників у 187 містах Росії виявилася більшою, ніж два з половиною місяці тому, а їхні гасла – більш жорсткими і визначеними. І, як і раніше, було дуже багато молоді", – розповів він.
На думку політолога, це не розв′язало проблем президента.
"Не випадково він так і не зважився потішити співгромадян черговою пролонгацією свого правління. Немає у нього на сьогодні всезлодійського мандата від керівної "еліти". І дещо самовпевнено похвалився він заїжджому американському режисерові відсутністю у нього критичних днів. Величезну дулю, і не в кишені, а у правому нижньому кутку всіх телеекранів країни, показала йому віртуальна хунта. Поки Путін поважно відповідав на холуйські запитання і цитував Михайла Лермонтова, там ішов справжній тролинг диктатора. Та й відеосюжети з регіонів були якось незвично похмурі", – продовжив він.
Піонтковський підкреслив, що його симпатії у "протистоянні кремлівських бульдогів під килимом" на боці "антипутінського консенсусу", хоча після відсторонення Путіна внаслідок палацового перевороту до влади на першому етапі прийдуть "відверті мерзотники".
"Але переворот цей у разі його успіху стане подією, що різко послабить режим загалом. По-перше, хунті не вдасться створити мобілізувального міфу про нового спасителя вітчизни – для цього знадобилося б надто багато часу. По-друге, зачистивши Путіна, вони будуть змушені обґрунтовувати свій переворот і легітимізувати власну владу дозованим викриттям його злочинів, а це викриття неминуче зачепить і їх самих", – підсумував він.
Вибори президента Росії мають відбутися в березні 2018 року. Брати участь у президентській кампанії висловили бажання лідери КПРФ і ЛДПР та інші кандидати, які балотувалися вже неодноразово й безуспішно. Путін поки не підтверджував і не спростовував свого наміру балотуватися.
13 грудня 2016 року про свій намір брати участь у виборах президента Росії оголосив опозиційний політик Олексій Навальний – поки що єдиний із претендентів, що намітилися, який робить це вперше.