Подано позов про визнання недійсним указу Путіна про голосування за поправки до конституції

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків Путіна, призначено на 1 липня
Фото: EPA

У Верховний суд Росії подали позов із вимогою визнати недійсним указ Володимира Путіна про призначення голосування щодо поправок до Конституції на 1 липня. Ініціаторами стали депутати Московської міської думи Євген Ступін, Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей і юрист Сергій Бочаров.

Депутати московської міської думи Євген Ступін, Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей і юрист Сергій Бочаров подали до Верховного суду Росії позов із вимогою визнати недійсним указ Володимира Путіна про призначення голосування щодо поправок до Конституції на 1 липня. Про це повідомив один з ініціаторів позовів Євген Ступін на своїй сторінці у Facebook.

"Підтверджую, що я, мій колега Олег Шереметьєв і політолог Валерій Соловей, юрист Сергій Бочаров подали позов про визнання нечинним указу Путіна про голосування щодо поправок 1 липня. Причина: щодня помирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу. Проводити голосування в таких умовах – злочин. Скасування указу Путіна врятує багато життів", – повідомив Ступін, опублікувавши скріншот повідомлення анонімного Telegam-каналу "Кремлевский мамковед" про подання позову. 

Соловей на своїй сторінці у Facebook підтвердив інформацію про поданий позов, зазначивши, що опублікує його текст 18 червня. Якщо ініциатива матиме підтримку громадськості, суд, можливо, вдасться "примусити" розглянути позов до 1 липня, вважає він. 

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків Путіна, призначено на 1 липня 2020 року. Із 25 червня до 1 липня росіяни можуть проголосувати за поправки онлайн.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, пропонують унеможливити обіймати посаду глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у випадку ухвалення яких Путін після звільнення з посади президента довічно буде залишатися членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Деякі експерти вважають, що так російський лідер намагається розв'язати проблему збереження влади після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.