У Держдумі зареєстрували законопроект про автономну роботу російського інтернету

Законопроект про автономний інтернет став реакцією на стратегію кібербезпеки США
Фото: ЕРА

Внесений до Держдуми РФ законопроект про автономність роботи російського сегменту інтернету передбачає, зокрема, централізоване управління трафіком та технічне обмеження доступу до ресурсів із забороненою інформацією.

14 грудня в Державну думу РФ внесли проект закону, який передбачає роботу російської мережі інтернету без підключення до всесвітньої мережі, в автономному режимі. Про реєстрацію документа повідомляють на сайті Держдуми.

У пояснювальній записці до законопроекту ідеться, що він "підготовлений з урахуванням агресивного характеру ухваленої у вересні 2018 року Стратегії національної кібербезпеки США".

"Необхідні захисні заходи для забезпечення довгострокової та стабільної роботи мережі інтернет у Росії, підвищення надійності роботи російських інтернет-ресурсів", – зазначено в документі.

Законопроект, зокрема, передбачає створення "можливості для мінімізації передання за кордон даних, якими обмінюються між собою російські користувачі"; централізоване управління трафіком та технічне обмеження доступу до ресурсів із забороненою інформацією "не тільки з мережевих адрес, але і шляхом заборони пропуску трафіку".

У жовтні 2016 року влада США офіційно обвинуватила Росію у зламі серверів американських партій, а також у втручанні в процес президентських виборів у країні. У грудні ЦРУ дійшло висновку, що Росія втручалася у президентські вибори у США, щоб допомогти Дональду Трампу здобути перемогу. В опублікованій доповіді американської розвідки йшлося, що президент РФ Володимир Путін особисто наказав почати кампанію з втручання у вибори у США.

Хакерів, які діють із Росії або яких підтримує ця країна, підозрюють у серії атак на структури інших країн. Зокрема, у грудні 2016 року міністерство закордонних справ Польщі зазнало хакерської атаки, за якою могли стояти російські спецслужби.

31 січня 2017 року стало відомо, що в Чехії було зафіксовано десятки випадків зламу електронних скриньок співробітників дипломатичних відомств.

У лютому стало відомо, що хакери, яких ідентифікували як загрозу APT29 із Росії, спробували зламати електронну пошту представників Норвезької служби поліції безпеки.

Росія відкидає обвинувачення на свою адресу.