В Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань щодо ядерної угоди

Влада Ірану заявила про рішення зупинити виконання деяких зобов'язань у межах ядерної угоди. Заяву, підписану президентом країни Хасаном Рухані, було оприлюднено на сайті глави держави сьогодні. Її адресовано державам – членам Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) – США, Росії, КНР, Великобританії, Франції.

У заяві йдеться, що країни – учасниці СВПД угоди не зробили конкретних кроків, щоб компенсувати Ірану збитки від санкцій США, а тому Тегеран не бачить іншого виходу, окрім як скоротити свої зобов'язання.

"Іран не бере на себе зобов'язання дотримуватися обмеження щодо зберігання запасів збагаченого урану й важкої води на нинішньому етапі. Іншим країнам буде дано 60 днів для виконання своїх зобов'язань, особливо в банківській сфері та на нафтових родовищах. Якщо вони не виконають вимог Ірану протягом зазначеного терміну, Ісламська Республіка Іран припинить дотримання ліміту зберігання збагачення урану й заходів із модернізації ядерного реактора на важкій воді в Араку", – ідеться в документі.

В Ірані підкреслили, що згодні продовжити консультації з іншими країнами щодо питання ядерної угоди, однак готові дати відповідь на будь-які дії, зокрема на введення нових санкцій.

"Тепер настала черга решти країн довести свою добру волю і зробити серйозні практичні кроки для збереження СВПД. Вікно, яке тепер відчинено для дипломатії, не буде довго залишатися відчиненим, США та інші члени будуть відповідати за провал СВПД і будь-які можливі наслідки", – ідеться в заяві.

20 липня 2015 року Рада Безпеки ООН схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, усі обмеження й умови, що містяться в резолюції ООН, мали припинити дію.

8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить зі Спільного всеосяжного плану дій щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження досліджень у сфері ядерної зброї.

Іранський президент Хасан Рухані говорив, що радий виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що продовжить роботу за угодою із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм і Росією. Також Рухані попередив, що Тегеран може відновити збагачення урану у промислових масштабах.

6 серпня 2018 року Трамп підписав указ, який відновлює санкції проти Ірану, що діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності 5 листопада. Наприкінці серпня в МАГАТЕ зробили висновок, що Іран не порушує умов ядерної угоди.

У листопаді США дозволили восьми країнам – Китаю, Індії, Японії, Південній Кореї, Тайваню, Туреччині, Італії і Греції – і далі купувати іранську нафту. Італія, Греція і Тайвань не відновлювали імпорту, отже, винятки діяли для п'яти країн.

8 квітня Сполучені Штати визнали іранський Корпус вартових ісламської революції міжнародною терористичною організацією. Це рішення й доведення до нуля імпорту нафти з Ірану взаємопов'язані, підкреслили у Білому домі.

У Генштабі збройних сил Ірану заявили, що країни Перської затоки не зможуть транспортувати нафту через Ормузьку протоку, якщо через санкції США буде заблоковано постачання іранської нафти.