Акунін: Путінська Росія рухається тією ж дорогою, що миколаївська. Тоді це закінчилося Кримською катастрофою

Російська влада використовує напрацювання міністра народної освіти (з 1833-го до 1849 року) царської Росії Сергія Уварова, які діяли в країні 20 років, привівши її до катастрофи. Таку думку висловив російський письменник Борис Акунін (Григорій Чхартишвілі) у Facebook.

"Уваровську тріаду "Православ'я – Самодержавство – Народність", як відомо, було розроблено як "російську відповідь" на тріаду Великої Французької революції "Свобода – Рівність – Братерство". Микола Перший був переконаний, що російська триєдина формула забезпечить країні стабільність, убереже її від потрясінь і смут", – розповів він.

Письменник зазначив, що через два століття РФ за часів президента Володимира Путіна йде слідом царської Росії.

"Путінська Росія на наших очах рухається абсолютно тієї самою дорогою, що миколаївська. Нинішні "скріпи" звучать не більш по-дурному, ніж тодішні "столпостіни". Ідеться тут про те саме – про те, що тримає, не дає розсипатися", – підкреслив він.

Письменник зазначив, що за два століття змінилися реалії та термінологія, але не сутнісний зміст того, що відбувається.

"Свобода – Рівність – Братерство" в сьогоднішньому вигляді – це три сакральні цінності західної цивілізації: свобода думки і слова + демократія + емпатія. Тріада "Православ'я – Самодержавство – Народність" модифікувалася у значно меншій мірі, просто через подвійну консервативність цієї ідеологічної системи", – розповів він.

На думку Акуніна, під "православ'ям" у Росії мають на увазі те саме, що було в 1834 році, не віру і не дотримання християнських заповідей, а однодумність, "за якою суворо слідкують держава і церква", оскільки у 2017 році російський суд визнав "заперечення Христа" кримінальним злочином.

"Самодержавство" все так само означає особисту владу правителя, не обмежену інститутами. "Народність" – протиставлення луб'яного слухняного "народу" неслухняним "чаадаєвим" – реформувалася в популізм, протиставлення умовного "уралвагонзаводу" "п'ятій колоні". Але методи залишилися колишніми: використання низьких інстинктів масової свідомості, гранично вульгаризована пропагандистська риторика, насторожене ставлення до освіти", – підкреслив він.

Письменник додав, що моральне обґрунтування реакційності Росії теж не змінилося, оскільки всі жертви приносять заради стабільності та уникнення "майдану".

"Показово, що традиційна російська тріада не може замінити жодну зі своїх складових на якийсь компонент із того, іншого набору. Не може бути формули "Вільнодумство – Самодержавство – Народність" (відразу всі почнуть кричати, що король голий). Не може бути формули "Православ'я – Демократія – Народність", тому що чесні вибори і змінюваність влади негайно покінчать з однодумністю і офіціозом. І "Православ'я – Самодержавство – Братерство" теж не зростається. У державі, де існує насильно насаджувана однодумність і безроздільно панує "вертикаль", емпатії не буває", – зазначив Акунін.

Він пояснив, що всяке добре діло розбивається об "казенщину, об чиновницьке хабарництво" і недовіру до будь-якої ініціативи, яку не контролює влада, у зв'язку з чим усе, за що береться держава, виходить нелюдським.

"Зрозуміло, що довго ультраконсервативна конструкція триматися не здатна – тому що гальмує всякий розвиток: думки, суспільства, освіти. Навіть у 19 столітті, коли час рухався набагато повільніше, уваровської ідеології вистачило лише на 20 років, і ми пам'ятаємо, чим це закінчилося – Кримською катастрофою", – підкреслив Акунін.