Алієв припустив можливість надання Карабаху культурної автономії

Президент Азербайджану Ільхам Алієв в інтерв'ю ВВС нагадав, що вже пропонував Нагірному Карабаху автономію, однак тоді Вірменія сказала "ні". Повне розшифрування інтерв'ю оприлюднило видання "Азертадж".

"Після того, як ми звільнимо наші землі від цих злочинних груп, котрі окупували наші території, вірмени будуть жити в Нагірному Карабасі набагато краще. Вони отримуватимуть вищу зарплату, оскільки заробітна плата в Азербайджані вища. У них буде вища пенсія, оскільки розмір пенсії в Азербайджані втричі вищий, ніж у Вірменії. Їх буде забезпечено соціальним захистом. Ми вкладемо в ці території великі інвестиції, вони позбудуться бідності... Я пропонував Нагірному Карабаху автономію, найвищу у світі автономію. Вірменія сказала "ні". На все вони відповідали "ні". Отже, у тому, що відбувається зараз, винні вони", – підкреслив Алієв.

Він зазначив, що зараз уже ситуація змінилася.

"Нагірний Карабах – складова частина Азербайджану. Він залишиться частиною Азербайджану так само, як і будь-який інший район. Це, знову ж таки, залежатиме від того, як поведеться уряд Вірменії. Ще не надто пізно, щоб вони поводилися відповідно до логіки. Ще не надто пізно, щоб вони змогли домогтися більшого за столом переговорів. Тому що після взяття під контроль інших сіл і міст говорити не буде про що. Отже, вони втрачають час. Якщо вони вчинять, керуючись логікою, то ми можемо попрацювати над деякими формами самоврядування. Ми не проти цього. Але вони не мають порушувати територіальну цілісність Азербайджану", – сказав президент.

Він пояснив, що може йтися, зокрема, про культурну автономію.

Алієв не відкинув можливості формування тристороннього формату співпраці між Азербайджаном, Грузією та Вірменією в перспективі.

"Якщо бути щирими, із цим прем'єр-міністром Вірменії – не думаю, що є якась можливість для миру. У Вірменії має змінитися уряд, мають прийти логічні люди, не пов'язані з кровопролиттям і воєнними злочинами, і потім – я думаю, що спільними кроками ми зможемо створити новий формат співпраці, який був між Азербайджаном, Грузією та Вірменією в період Радянського Союзу. У нас були дружні відносини. Ми жили разом", – додав президент Азербайджану.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуші, а азербайджанські війська перебувають на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.