Amnesty International позбавила Навального статусу в'язня совісті

В організації припустили, що запити, які спонукали звернутися до заяв Навального 15-річної давнини, були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном
Фото: depositphotos.com

У міжнародній правозахисній організації Amnesty International підкреслили, що продовжать збір підписів під петицією за звільнення російського опозиціонера Олексія Навального, оскільки його переслідують виключно з політичних мотивів.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International відкликала своє рішення про визнання Олексія Навального в'язнем совісті. Про це медіаменеджер організації щодо Східної Європи та Центральної Азії Олександр Артем'єв повідомив "Медиазоне".

Журналіст Аарон Мате сьогодні опублікував у Twitter скріншот електронного листа від організації, у якому ідеться, що Amnesty International "більше не вважає Навального в'язнем совісті через те, що він виступав за насильство і дискримінацію та не відмовився від цих висловлювань".

Артем'єв підтвердив, що організація більше не буде використовувати щодо політика словосполучення "в'язень совісті", оскільки юридичний і політичний департаменти, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшли висновку, що "вони сягають рівня hate speech".

Представник організації підкреслив, що заклик Amnesty негайно звільнити опозиціонера залишається чинним, оскільки його переслідують виключно з політичних мотивів. За словами Артем'єва, організація продовжить збір підписів під петицією за звільнення Навального.

Артем'єв додав, що у представників організації "склалося враження, що запити, які надійшли в національні секції та спонукали звернутися до заяв Навального 15-річної давнини, були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном".

Анонімне джерело "Медиазоны" в організації припустило, що за цією кампанією може стояти медіахолдинг Russia Today. За його словами, щонайменше двоє людей у своїх заявах послалося на тред у Twitter колумністки Каті Казбек, яка співпрацює з RT. У січні вона написала серію повідомлень про націоналістичні висловлювання Навального у 2000-х роках. Вона опублікувала кілька старих відео Навального, де він виступає проти міграції, а також звернула увагу на кампанію "Досить годувати Кавказ", яку вважала дискримінаційною.

17 січня Amnesty International визнала Навального "в'язнем совісті". Це відбулося після того, як опозиціонера затримали в московському аеропорту "Внуково" і відправили під арешт. В Amnesty тоді заявили, що "затримання Навального – черговий доказ того, що російська влада намагається змусити його замовкнути".

17 січня Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна.

Відразу після повернення його затримали в аеропорту "Шереметьєво" у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).

Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і 6,5 місяця.

Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.

20 лютого російський суд відмовився виконувати рішення ЄСПЛ і звільнити Навального та визнав законним рішення про заміну політику умовного строку на реальний.