"Багато мату". Український комік розповів, що сталося з відновленою ним могилою Драгоманова в Болгарії

Редька розмістив відеорозповідь, попередивши, що буде "багато мату".

"Рік тому в місті Софія я відновив могилу Михайла Драгоманова, [...] вирішив вкласти свої гроші. [...] Ми поставили там лавочку, ми поставили там прапор, ми поставили там табличку з QR-кодом, зробили сайт, на який можна зайти почитати біографію Драгоманова українською і болгарською мовами. Через рік [...] там немає вже ні прапора, ні таблички", – сказав він.

Комік зазначив, що спочатку подумав, що до зникнення прапора й таблички причетна країна-агресор Росія, а "виявилося, що це не росіяни, а українці", а саме – голова місцевого осередку українців Болгарії. Прізвища він не назвав, але у відео його вказано: Олена Коцева.

"Вона вирішила це зробити, відітє лі, потому що [...] вона має на самом дєлє якесь відношення до того, щоб ця могила існувала, до бруківки, до ще чогось. Типу це вона зробила цю могилу, а я, якийсь жебрак із Сум, прийшов, щось там зробив, написав про це пост, розказав і тим самим "обезцінив її роботу". [...] Вона зірвала прапор, вона зірвала цю табличку, віднесла у посольство", – розповів Редька.

За його словами, Коцева вимагає, щоб він "ніколи не приїжджав у Болгарію".

"Ти – не приїжджай в Україну більше ніколи, тому що таких, як ти, лицемірних патріотів, які просто прикривають свою ницість, свою тупість, бл...дство тим, що вони нібито хранителі української культури", – заявив Редька.

Він стверджує, що в посольстві Коцевій нічого не сказали, і тепер табличка лежить у посольстві.

Жінку й посольство України в Болгарії комік назвав "довбой...бами".

"Стоїть пам'ятник без прапора, без таблички, без QR-кодів", – наголосив Редька.

Посольство України у Болгарії станом на вечір 12 липня не коментувало ситуації з могилою Драгоманова ні у Facebook, ні в соцмережі X, попри запитання щодо цього у коментарях.

Контекст:

Драгоманов народився 30 вересня 1841 року в Гадячі Полтавської області. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира.

Досліджував історію, написав, зокрема, працю "Малороссия в ее словесности", у якій виклав концепцію, що суперечила офіційній, російсько-імперській.

Проводив наукову роботу у країнах Європи, зокрема Австрії, Італії, Німеччині. 1873 року Драгоманов повернувся до Росії, велику увагу приділяв культурно-просвітницькому етапу творення держави, брав активну участь у громадському житті Наддніпрянської України, викладав.

Цькування українства в Росії вплинуло на радикалізацію поглядів Драгоманова.

В останні роки свого життя Драгоманов жив у Болгарії. Помер у Софії 2 липня 1895 року.