Байден вважає фон дер Ляєн найкращою кандидатурою на генсека НАТО 2024 року – ЗМІ

Пресслужба фон дер Ляєн раніше заявляла, що вона "не готова до цієї роботи ні зараз, ні в майбутньому"
Фото: ЕРА
Президент США Джо Байден наполягає на призначенні президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн наступним генеральним секретарем НАТО. Про це 4 липня з посиланням на джерела пише The Telegraph.

За даними видання, вона є лідером у пошуку наступників Єнса Столтенберга, термін повноважень якого продовжено до осені 2024 року.

Лідери НАТО сподівалися затвердити кандидатуру наступного генсека на щорічному саміті Альянсу у Вільнюсі 11–12 липня, але так і не змогли погодити її, стверджують джерела.

"Байден і фон дер Ляєн протягом останніх років установили міцні стосунки, сприяючи тісним трансатлантичним зв'язкам із питань Китаю, України і клімату. Вона покладається на Вашингтон у питаннях розвідки, особливо після того, як європейські спецслужби неправильно оцінили ймовірність вторгнення Росії в Україну", – ідеться у статті.

Автори зазначають, що фон дер Ляєн, найімовірніше, заручиться підтримкою президента Франції Еммануеля Макрона, який був проти іншої кандидатури, яку обговорюють на посаду глави блоку, – міністра оборони Великобританії Бена Воллеса.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, зі свого боку, хотів би, щоб вона зберегла за собою найвищу посаду в Єврокомісії, стверджують джерела.

Сама глава ЄК раніше говорила, що для неї велика честь бути занесеною до списку потенційних наступників. Однак її прессекретар заявив, що вона "не готова до цієї роботи ні зараз, ні в майбутньому", пишуть автори статті.

У приватних розмовах фон дер Ляєн сказала Байдену, що вона не зможе обійняти будь-яку посаду в НАТО принаймні до наступного року.

Контекст:

Протягом останнього року у ЗМІ періодично обговорюють кандидатури на пост генсека НАТО після закінчення повноважень Столтенберга. Крім фон дер Ляєн, серед них називали міністерку фінансів Канади Христю Фріланд, експрем'єра Великобританії Бориса Джонсона (він сам говорив про таке бажання в лютому), прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, міністра оборони Великобританії Бена Воллеса і прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.