Боррель: "Євросоюз не збирається перетворювати Білорусь на другу Україну"

У Європейському союзі (ЄС) зацікавлені в тому, щоб білоруси жили в режимі політичних свобод і мали добрі відносини з усіма сусідами. Водночас ЄС не має наміру перетворювати Білорусь на другу Україну, заявив віцепрезидент Європейської комісії, високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель в інтерв'ю іспанській газеті El Pais.

Боррель заявив, що країни ЄС мають просувати політичні реформи в Білорусі, але не ставати спотворювальним фактором для Росії. За його словами, напруженість між Європою і Росією вилилася у війну, насильство і розпад території України, який триває досі.

Високий представник ЄС підкреслив, що білоруси сьогодні не вибирають між Росією і Європою, а прагнуть здобути свободу і демократію.

За словами Борреля, протести у Білорусі не можна порівняти з Україною, тому що білоруси зараз просто вимагають цивільних прав і свобод.

В інтерв'ю іспанській газеті Боррель розповів, що у ЄС є "фінансові ресурси в розмірі 50 мільйонів євро на допомогу білоруському суспільству".

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину  – упевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня у СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.