Не владі, а суспільству. Євросоюз перегляне програму допомоги Білорусі
Європейський союз спрямує €53 млн допомоги Білорусі, із них €2 млн витратять на допомогу постраждалим від насильства під час протестів проти фальсифікації виборів, €1 млн – на підтримку громадянського суспільства і незалежних ЗМІ.
Євросоюз перерозподілить програму допомоги Білорусі так, щоб фінансування надходило суспільству, а не державним органам. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу після саміту ЄС, присвяченого Білорусі, повідомляє "Європейська правда".
"Ми готові всіляко підтримувати Білорусь через Східне партнерство, але зараз настав час змінити пріоритети і перенаправити кошти ЄС, які призначалися білоруській владі, на адресу білоруського суспільства та вразливих груп", – сказала вона.
ЄС спрямує €53 млн допомоги Білорусі, із яких €2 млн витратять на допомогу постраждалим від насильства, €1 млн – на підтримку громадянського суспільства і незалежних ЗМІ.
Ще €50 млн Білорусь отримає за програмою підтримки під час пандемії коронавірусу: ці кошти витратять на закупівлю обладнання для лікарень, підтримку малого та середнього бізнесу і вразливих груп населення.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, доки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Згодом він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.