Депутатка Європарламенту розпочала збір підписів за перенесення чемпіонату світу з хокею з Білорусі
Депутатка Європарламенту Карін Карлсбро закликає голову Міжнародної федерації хокею Рене Фазеля зупинити підготовку до проведення етапу Чемпіонату світу з хокею у 2021 році в Мінську.
Депутатка Європарламенту від Шведської ліберальної партії Карін Карлсбро розпочала збір підписів під зверненням до Міжнародної федерації хокею та її президента Рене Фазеля із проханням не проводити чемпіонату світу 2021 року в Мінську. Про це повідомляють на її сайті.
"Спорт не має бути політикою, але це не привід закривати очі на те, що зараз коїться у Білорусі. Ми не можемо проводити чемпіонат світу, коли протестувальників заарештовують і катують на вулиці. Абсолютно неприйнятно підтримувати режим, який використовує зброю проти власного народу", – зазначила євродепутатка.
Вона також заявила, що глава хокейної федерації Білорусі Дмитро Басков є активним прихильником Олександра Лукашенка, і закликала Фазеля припинити співпрацю з ним до проведення незалежного розслідування його дій.
Баскова у Білорусі підозрюють у нападі на жителя Мінська Романа Бондаренка, який загинув від травм після того, як невідомі в масках побили його біля будинку. Сам Басков цей факт заперечує, пише TUT.BY.
Чемпіонат світу 2021 року має відбутися у Мінську та Ризі з 21 травня до 6 червня. Раніше на тлі протестів у Білорусі прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш заявляв про початок перемовин із Міжнародною федерацією хокею про перенесення білоруської частини першості до іншої країни.
По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.
16 листопада редактор бюро "Радіо Свобода" у Празі Рікард Йозвяк заявив, що 19 листопада міністри закордонних справ країн Євросоюзу хочуть затвердити третій пакет санкцій проти Білорусі. За його словами, вбивство Бондаренка "прискорило процес".