Ейдман: Якщо маніпуляції не допомагають, Кремль вдається до відкритого насильства. У цьому головна небезпека гібридної війни

Протягом усіх останніх років президент Росії Володимир Путін веде проти Заходу гібридну війну нового типу, в якій поєднуються методи військового, інформаційного та політичного тиску. Таку думку висловив соціолог і політолог Ігор Ейдман у коментарі сайту Kasparov.ru.

"Військова складова поки концентрується в кількох гарячих точках, насамперед в Україні та Сирії. Своїх основних, західних супротивників у цій таємній війні путінська влада намагається роззброїти за допомогою маніпуляції суспільною думкою та підкупу еліт", – розповів він.

Політолог зазначив, що західних політиків підкуповують через офіційне працевлаштування у близьких російській владі бізнес-структурах, непропорційно високою оплатою дрібних послуг, пільговими умовами роботи з російськими корпораціями, кредитами в афілійованих із Кремлем банках або простими хабарами.

"У західної публіки хибне уявлення про те, як працює російська машина маніпуляції. В її свідомості є такий один страшний Кремль, який керує всім. Насправді в гібридній війні задіяно безліч структур. Нагорі цієї піраміди сам Путін, який ухвалює стратегічні рішення, наприклад, мочити Гілларі Клінтон або підтримувати Марін Ле Пен. Його стратегічні вказівки реалізують командні пункти гібридної війни: адміністрація президента (насамперед управління з культурних зв'язків із зарубіжними країнами і з зовнішньої політики), спецслужби та МЗС. Вони, зі свого боку, діють через великі корпорації, типу "Газпрому", а також структури РПЦ та окремих олігархів", – підкреслив він.

Ейдман порівняв олігархічні бізнес-структури та РПЦ із "важкою артилерією" і зазначив, що вони відіграли значну роль у захопленні Криму і Донбасу.

"Пропаганда – "бойова авіація" гібридної війни. Під час звичайних військових дій воля до опору суперника пригнічується масованими авіаційними нальотами. А в гібридній війні цю роль грає потужна пропагандистська атака. Так було й на сході України перед початком російського вторгнення", – продовжив він.

За даними соціолога, пропаганду на Захід курирує заступник голови адміністрації президента Олексій Громов, якому підконтрольні телеканал RT і агентство Sputnik.

"Але це тільки видима частина роботи. Пропаганда ведеться через мережі "друзів Кремля". Ці мережі створюють спецслужби, які працюють під прикриттям різних культурних, дипломатичних, бізнес-структур та ЗМІ. У кожній європейській країні є група спікерів (відомих експертів, політиків, блогерів), готових озвучувати меседжі кремлівських PR-кампаній", – розповів він.

Також важливу роль, за його словами, відіграють "фабрики тролів", які поширюють в інтернеті фейкові новини і панічні чутки.

"Найбільш відомий організатор фабрик тролів – колишній кухар Путіна Євген Пригожин, який володіє холдингом "Фабрика медиа". Фабрики тролів працюють не тільки на російську, але й на західну аудиторію, туди активно набирають людей із добрим знанням іноземних мов. Російські фахівці з SMM (просування в соціальних мережах) організовують мережі тролів і ботів безпосередньо в західних країнах", – додав політолог.

Окрім того, Росія активно використовує хакерів, які добувають інформацію і передають її в ЗМІ.

"Спочатку таким чином проводився злив компромату на внутрішніх дисидентів. Добували його російські спецслужби, а зливався він у мережу від імені нібито "незалежного" хакера Хелла (Сергія Максимова), нині засудженого за хакінг у Німеччині. А протягом останніх років ця технологія активно використовується для втручання у вибори в західних країнах. Жертвами хакерських атак і подальших зливів компромату стали Гілларі Клінтон і демократична партія у США, кандидат у президенти Франції Еммануель Макрон, Ангела Меркель і ЦДУ в Німеччині. Останнім часом для оприлюднення отриманого кремлівськими хакерами компромату активно використовують WikiLeaks, – продовжив Ейдман.

Також, за його словами, Кремль використовує "партизанів" гібридної війни – вкрай праві партії "путінінтерна" на Заході.

"Із цими партіями російська влада взаємодіє переважно через певних олігархів і політиків, пов'язаних, з одного боку, з АП Президента, а з іншого – зі спецслужбами. Серед творців "путінінтерну" – православний олігарх Костянтин Малофєєв, який нещодавно засвітився у спробі перевороту в Чорногорії, Володимир Якунін, Олександр Дугін тощо. Цікаво, що Кремль разом з ультраправими підтримують і деякі ультраліві партії, наприклад, Die Linke в Німеччині та Комуністична партія Чехії і Моравії. Ідеологічно їх із Путіним об'єднує тільки антиамериканізм і євроскептицизм", – розповів політолог.

Він зазначив, що багато лівих переносять на путінську Росію старі симпатії до СРСР. А керівництво деяких лівацьких партій пов'язане з російськими спецслужбами ще з часів СРСР.

"Поряд із правоконсервативною публікою пріоритетна цільова аудиторія путінської пропаганди – російськомовні, які живуть на Заході. Останнім часом російська влада різко активізувала роботу з ними. Кремль хотів би перетворити їх на свою "п'яту колону", зробити їх лояльними не країнам, в яких вони живуть, а Путіну, і використовувати їх у великій російській грі в Європі. Роботу в цьому напрямі ведуть "вербувальні центри" гібридної війни", – попередив Ейдман.

Політолог підкреслив, що під виглядом культурної або релігійної діяльності Кремль веде активну пропаганду серед російськомовних громадян, які живуть на Заході, зокрема для просування прокремлівських політичних сил.

"Окрема тема – шантаж спецслужб, жертвами якого стають відомі політичні діячі і навіть глави держав. Є дані, що серед них князь Монако Альбер, прем'єр-міністр Угорщини Урбан і навіть президент США Трамп. В армії гібридної війни є й військове крило. Так звана ПВК Вагнера. Це приватна військова компанія, найманці з якої беруть участь у таємних російських спецопераціях у різних точках світу, насамперед в Україні та Сирії. Ці сучасні ландскнехти готові втрутитися у внутрішній конфлікт у будь-якій країні", – додав він.

На думку Ейдмана, ситуація в колишніх радянських республіках особливо небезпечна.

"Путін розглядає їх як свою вотчину, над якою тимчасово втрачений контроль. І винний у цьому, на його думку, все той же ворожий Захід. Відновлення російського панування над втраченими областями колишньої радянської імперії – одна з головних цілей гібридної війни. Ситуація в Україні – попередження про те, що політична і пропагандистська експансія може закінчитися справжніми бойовими діями й ріками крові. Як показує історія російсько-українських відносин, якщо маніпулятивними методами досягти своїх цілей не виходить, Кремль вдається до відкритого насильства. У цьому головна небезпека гібридної війни, здатної привести світ на поріг глобальної катастрофи", – підсумував він.