Герасимов уперше з'явився на публіці після бунту ПВК "Вагнер" і повідомлень про усунення від командування військами РФ в Україні

На відео, опублікованому міноборони РФ, Герасимов заслухав доповідь начальника Головного штабу повітряно-космічних сил РФ Віктора Афзалова.

Водночас у кадрі не було головнокомандувача ПКС Сергія Суровікіна, припущення про ймовірне затримання якого з'явилися після заколоту найманців визнаної у світі злочинною організацією ПВК "Вагнер". Суровікін також не сидів у президії разом із Герасимовим, хоча є його заступником із керівництва військами РФ в Україні. Отже, Суровікін не з'являється на публіці вже 11-й день, зазначає "Верстка".

Колишній радник глави МВС України, блогер Антон Геращенко впевнений, що Герасимова показали, щоб спростувати заяви про те, що його усунули після заколоту, а обов'язки командувача об'єднаного угруповання військ виконує генерал Михайло Теплинський.

"Дивіться, мовляв, самі: ось живий сидить, паперами шарудить, доповіді заслуховує, завдання ставить. Одне лише запитання: чому доповідь "про знищення чотирьох українських балістичних цілей" робив начальник Головного штабу ПКС Афзалов, а не особисто головнокомандувач ПКС РФ?" – поцікавився він у Telegram.

Український блогер Роман Шрайк у своєму Telegram також звернув увагу на те, що Герасимову доповідав Афзалов, а не Суровікін.

Контекст:

Після невдалого заколоту ПВК "Вагнер" та її ватажка Євгена Пригожина російські "воєнкори" повідомляли, що Герасимова усунули від командування бойовими діями в Україні. Перші повідомлення з'явилися ще 28 червня.

Крім того, після заколоту в мережі почали з'являтися чутки про арешт Суровікіна. Зокрема, про це написала The Moscow Times із посиланням на два джерела, наближені до апарату російського міноборони. Також про те, що Суровікін ще з 25 червня перебуває в СІЗО "Лефортово" в Москві, 28 червня повідомив у Telegram так званий воєнкор Володимир Романов.

Російський правозахисник, засновник організації Gulagu.net Володимир Осєчкін 30 червня писав, що російська ФСБ почала поширювати документи, які підтверджують участь Суровікіна у спробі перевороту.