Глава Єврокомісії: Ми стикаємося з найбільшим нарощуванням військ на європейській землі з часів холодної війни

"Сама причина, через яку було створено наш союз, полягає в тому, щоб покласти край усім війнам у Європі. Тому мені особливо боляче звертатися до вас сьогодні, оскільки ми стикаємося з найбільшим нарощуванням військ на європейській землі з часів похмурих днів холодної війни", – сказала вона.

Фон дер Ляєн зазначила, що український народ "мужньо намагається жити далі".

"Але багато хто з них тримає біля вхідних дверей сумки для екстрених випадків з основним одягом і важливими документами на випадок, якщо їм доведеться тікати з дому. Інші запаслися консервами, щоб підготуватися до найгіршого. Дехто навіть влаштував укриття у своїх підвалах. Це не історії з 1940-х років. Це Європа 2022 року. І відбувається це через цілеспрямовану політику російського керівництва. Україна – суверенна країна. Вона сама робить вибір щодо свого майбутнього. Але Кремлю це не подобається, і тому він погрожує війною. У цьому суть нинішньої ескалації. І незважаючи на ознаки надії, які ми бачили вчора, це те, із чим ми просто не можемо погодитися", – заявила глава Єврокомісії.

Вона наголосила, що зараз Україна сильніша і вільніша, ніж 2014 року, і "саме тому Кремль знову погрожує їй".

"Ми твердо стоїмо на боці України. Ідею про те, що Кремль має вирішувати, чого українці можуть бажати, а чого – не можуть, ми просто не можемо прийняти. Ідея сфер впливу – це примари минулого століття", – заявила політикиня.

Фон дер Ляєн також сказала, що, незважаючи на повідомлення РФ, НАТО поки не бачить ознак будь-якого скорочення російських військ біля кордону України, "і якщо Кремль вибере насильство проти України, наша відповідь буде сильною і єдиною".

За її словами, "це криза, створена Москвою, і тепер є два різні варіанти майбутнього".

"В одному з них Кремль вирішує розпочати війну проти України з величезними людськими жертвами – те, що, як ми думали, залишилося позаду після трагедій ХХ століття. Відносини Москви з нами буде серйозно підірвано. Набудуть чинності жорсткі санкції, які призведуть до тяжких наслідків для російської економіки та перспектив її модернізації. Але можливе й інше майбутнє. Майбутнє, в якому Росія та Європа співпрацюють у своїх спільних інтересах. Майбутнє, де вільні країни мирно працюють разом. Майбутнє процвітання, побудоване на повазі до основоположних принципів, закріплених у Статуті ООН, та в архітектурі європейської безпеки із часів Гельсінського заключного акта. Це моє прагнення. І я впевнена, що російський народ теж поділяє це прагнення. Тепер рішення за Кремлем. Хай який шлях вони оберуть, ми стоятимемо на своєму. Європа буде єдиною, на боці України, на боці миру, на боці народів Європи", – сказала глава Єврокомісії.

Контекст:

США, НАТО та Україна неодноразово заявляли про нарощування російських військ поблизу українського кордону. Штати та Альянс закликали Росію до деескалації напруження на кордоні України.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. 11 лютого, за даними The Guardian, президент США Джо Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.

Міністр оборони України Олексій Резніков 6 лютого заявив, що ймовірність значної ескалації з боку Росії оцінюють як низьку. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом. 14 лютого Резніков зазначив, що РФ не створила жодного ударного угруповання поблизу кордону з Україною.

11 лютого низка країн, зокрема США, закликали своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.

Президент України Володимир Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.

15 лютого в міноборони РФ заявили, що підрозділи Західного та Південного військових округів починають повернення з навчань у місця постійної дислокації залізницею та автомобільним транспортом. Водночас у Білорусі тривають спільні з РФ навчання "Союзна рішучість – 2022". У них із боку Росії беруть участь війська Східного військового округу та ПДВ.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив 15 лютого, що Альянс поки не бачить ознак деескалації та скорочення кількості російських військ біля кордону з Україною. Він зазначив, що з Москви надходять сигнали щодо готовності продовжувати дипломатичні зусилля. Зеленський 16 лютого також сказав, що поки Україна не бачить відведення російських військ.