Глава МЗС Німеччини не підтримує ідеї надання Україні зброї

Відповідаючи на запитання щодо можливості постачання зброї в Україну, Бербок сказала, що зараз пріоритетне завдання – не допустити подальшої ескалації.

"Цього можна досягти лише за допомогою дипломатії у нормандському форматі, а також через Раду Росія – НАТО та у межах ОБСЄ", – вважає глава німецького МЗС.

Вона зауважила, що Європейський союз дав чітко зрозуміти, що подальша військова ескалація на кордоні з Україною матиме для Росії серйозні політичні та економічні наслідки.

"Якщо ми викладемо всі наші варіанти дій, то буде довгий список", – наголосила Бербок.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

30 грудня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що в Україні не вбачають загроз для відкритої агресії з боку РФ.

31 грудня глава МЗС України Дмитро Кулеба наголосив, що, "якщо Захід похитнеться", Україна все одно себе захищатиме.