Ірану великою мірою немає до кого звернутися по допомогу, окрім як до Росії – журналіст Мацарський G

Влада Ірану виявилася неготовою до масштабних акцій протесту, які проходять у країні, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" український журналіст, військовий кореспондент, який працює в гарячих точках Близького Сходу, Юрій Мацарський.

"Якщо іранський народ переможе, нинішні події можна буде назвати революцією. Якщо ж нічого у них не вийде, то це стане невдалою спробою перевороту. Зараз я бачу, що влада Ірану розгублена й налякана тим, що відбувається. Протестами охоплено понад півсотні міст. І влада не була готовою до того, що акції пройдуть по всій країні. Нинішні події в Ірані цілком можуть стати крахом ісламської республіки. Адже там досі іслам є єдиною ідеологією держави. Теоретично протестувальники в Ірані могли б розійтися, але влада допустила вбивство декількох мітингувальників. Причому вбитими виявилися курди. А в Ірані, так само, як в Іраку і Сирії, процвітає курдський сепаратизм. Це велика проблема. До того ж протест підтримали й араби. Момент істини може настати в будь-який час", – зазначив Мацарський.

На його думку, іранська влада шукатиме допомоги в РФ.

"Ірану великою мірою немає до кого звернутися по допомогу, окрім як до Росії. Він оточений країнами, які дивляться на нього з великою недовірою. США та Європа також підтримують якраз протестувальників. Зокрема, вони можуть надати їм дипломатичну й фінансову допомогу. Як діятиме іранська влада, незрозуміло. Адже занадто багато сил, які можна було б кинути на придушення протестів в Ірані, перебуває в Іраку і Сирії. Частково це стало причиною протестів, оскільки величезну кількість людей і грошей спрямовано до інших країн. До того ж за останні кілька місяців Іран отримав кілька тисяч домовин із молодими хлопцями, які загинули в Сирії і Іраку. Кому таке сподобається? Люди не можуть зрозуміти, за що їхні співвітчизники гинуть в інших країнах", – наголосив журналіст.

Він не відкидає, що влада Ірану тимчасово співпрацюватиме з Туреччиною.

"В Ірані є елітний спецназ, покликаний захищати те, що в інших країнах називають конституційним ладом. Це не просто спецназ – вони відіграють серйозну роль у бізнесі. Вони розуміють, що у разі поразки втратять усе: банківський сектор, виробництво тощо. Це ті самі люди, які будуть готові відкрити вогонь по протестувальниках. Поступки влади зараз досить несуттєві. По суті, це подачки протестувальникам. За нинішніх умов влада Ірану шукатиме допомоги, де тільки можливо. Навіть у Туреччині. Як мінімум, у них є спільна проблема – курдський сепаратизм. Тимчасово іранська й турецька влада можуть забути про розбіжності. Хоча взагалі вони досить непримиренні хлопці", – резюмував Мацарський.

28 грудня 2017 року в Ірані почалися наймасштабніші протягом останніх восьми років антиурядові виступи. Від влади країни вимагають побороти бідність, звільнити політв'язнів, покласти край свавіллю поліції і припинити участь у конфліктах у Ємені, Сирії та Іраку.

30 грудня у столиці Ірану Тегерані протестувальники намагалися штурмувати державні будівлі.

31 грудня президент Ірану Хасан Рухані заявив, що громадяни країни можуть вільно висловлювати своє невдоволення, але закликав уникати насильства.

За час протестів загинуло 23 людини. Силовики затримали 450 протестувальників.